На сторінці Facebook-групи «Academic Sociology: Observations, Measurements and Conceptualizations», до якої входять багато українських фахових соціологів, нещодавно було проведено експертне опитування. Опитування було ініційоване Михайлом Міщенком та Сергієм Дембіцьким. Учасникам групи було поставлене запитання: «На Вашу думку, яким є політичний режим в Росії — демократичний, авторитарний, нацистський, фашистський, інший?».
Участь в опитуванні взяв 71 експерт. Їх відповіді розподілилися таким чином: 66% експертів відповіли, що російський політичний режим є фашистським, ще 17% — що він є нацистським, 11% — що він є авторитарним, 6% додали власні варіанти відповіді (путіністський, шовіністський), і жоден експерт не обрав варіант відповіді «демократичний».
Останнє, звичайно, дивує найменше, оскільки путіністи вже давно вважають слово «демократія» лайливим. Ще улюбленний філософ Путіна Іван Ільїн писав:
«Механическое, количественное и формальное понимание государства, которое осуществляется в западных демократиях, не есть ни единственно-возможное, ни верное. Напротив: оно таит в себе величайшие опасности; оно не блюдет органическую природу государства; оно не единит граждан в Общем… Поэтому такая форма “государственности” и “демократии” не обещает России ничего доброго и не подлежит ни заимствованию, ни воспроизведению. России нужно иное, новое, качественное и зиждительное… Грядущей России предстоит найти для себя — свою, особую, оригинальную государственную форму, такое сочетание из “учреждения” и “корпорации”, которое соответствовало бы русским национальным историческим данным… Перед лицом такой творческой задачи призывы к формальной демократии остаются наивными, легкомысленными и безответственными.
Россия искони велась и строилась своими законными монархами. Ее история отмечает республиканскую форму два раза — московская “семибоярщина” в эпоху Смуты (1609–1612) и современное нам революционное бедствие (1917–1938). Это означает, что Россия становилась республикой только в периоды разложения и провала.
…Какая государственная форма будет … возможною, необходимою, желательною, спасительною? Ответ ясен и прост: внепартийная, сверхклассовая, национальная, религиозно-вдохновенная и жизненно-творчески-гибкая диктатура… Спасти Россию сможет только полновластный глава государства, вокруг которого мы сможем творчески объединиться, забыв все и помня одну Россию … Да будет национальная диктатура, подготовляющая всенародное религиозно-национальное отрезвление!… Кто не любит беззаветно своего национального вождя, и не верит ему, и не верит в него, — тот не посылает ему своего сердечно-волевого луча верности, силы и вдохновения, тот не “аккумулирует” к нему или в него, и потому жизненно и творчески теряет его».
При цьому, відкрито симпатизуючи фашизму, Ільїн вже після Другої світової війни, тобто після його воєнної поразки, застерігав його російських послідовників:
“… Фашизм не должен был занимать позиции, враждебной христианству и всякой религиозности вообще. фашизм мог и не создавать тоталитарного строя; он мог удовлетвориться авторитарной диктатурой”.
Як бачимо, Ільїна не дослухалися — лише 11% опитаних експертів вважають, що російський політичний режим все ще продовжує залишатися авторитарним. Таким він дійсно був, але в Росії постійно відбувався рух до тоталітаризму: «закручувалися гайки» в інформаційному полі, інформація замінювалася пропагандою, «зачищувалися» опозиційні політики, формувався «фашизоїдний» тип особистості. З початком агресії проти України всі ці процеси набули лавиноподібного характеру.
Отже, 83% опитаних експертів вважають, що сучасне російське суспільство є тоталітарним. Питання тільки в тому, фашистським чи нацистським. Очевидно, більш точну відповідь на це питання дадуть подальші дії російської влади.
Джерело:
