22 квітня 2025 р. в Центрі Разумкова відбулося експертне обговорення з питань змісту і форм політичної освіти ветеранів війни, проведене в рамках проєкту «Впровадження механізмів політичної освіти ветеранів війни як шлях підвищення демократичної стійкості України», який виконується за підтримки Представництва Фонду Ганнса Зайделя в Україні.

На початку заходу презентовано результати експертного опитування, проведеного Центром Разумкова 22 березня – 10 квітня (див. нижче).

У заході взяли участь (очно):

Юрій Якименко — Президент Центру Разумкова, член Правління Асоціації політичних наук України (АПНУ)

Ігор Балуба — керівник експертної групи з питань фахової передвищої освіти Директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН України

Ростислав Балабан — провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, член АПНУ, член Європейського консорціуму політичних досліджень

Данила Добровольський — координатор польових соціологічних опитувань соціологічної служби Центру Разумкова

В обговоренні взяли участь в онлайн режимі:

Олена Максимова — координатор проектів, заступниця директора Представництва Фонду Ганнса Зайделя в Україні

Галина Зеленько — Перший віце-президент АПНУ, член-кореспондент Національної академії наук України

Володимир Кузьбіда — ветеран війни, провідний фахівець відділу навчально-аналітичної роботи Українського ветеранського фонду

Наталія Кононенко — волонтерка, членкіня АПНУ, членкіня Європейського консорціуму політичних досліджень, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН

Антон Авксентьєв — доцент кафедри політології ХНУ ім. Каразіна, керівник Харківського регіонального центру політичної освіти ветеранів

Модератор — Микола Сунгуровський, координатор проєкту, директор військових програм Центру Разумкова

Головні тези виступів

У вітальному слові Президент Центру Разумкова Юрій Якименко акцентував увагу на важливості політичної освіти ветеранів війни, їх інтеграції у політичні процеси як на поточному етапі, під час майбутніх виборів, так і в процесі відбудови України. Також він охарактеризував участь Центру у проєктах з питань політичної освіти ветеранів, що виконані та виконуються за підтримки Представництва Фонду Ганнса Зайделя в Україні.

Ростислав Балабан у своєму виступі зазначив, що політична освіта ветеранів має охоплювати не лише надання знань, але розвиток у ветеранів лідерських якостей, навичок праці у своєрідному політичному середовищі, комунікацію з ветеранами з метою врахування їх специфічних потреб, їх супровід на всіх етапах навчання і політичної кар’єри. Форми політичної освіти мають бути поліваріантними, гнучкими, адаптивними до різних категорій ветеранів, їх запитів, регіональних та інших особливостей аудиторій. Зміст і форма курсів політичної освіти мають відповідати специфічним запитам відповідних аудиторій ветеранів. Лише за цих умов можна розраховувати на синергію зусиль всіх учасників процесу — державних і недержавних суб’єктів, самих ветеранів, — на успішну інтеграцію ветеранів у політичні процеси, перетворення їх та їх об’єднань на конкурентоспроможних і креативних учасників цих процесів.

Володимир Кузьбіда (онлайн) слушно зауважив, що ветерани заходять у політику, маючи не лише травматичний досвід війни, але й специфічний досвід комунікації з командирами, підлеглими, побратимами, який суттєво відрізняється від комунікації у цивільному житті. У ветеранів війни сформувалися підвищений попит на справедливість, верховенство права, власне бачення шляхів розвитку України. Для їх реалізації їм потрібні відповідні компетенції, отримати які їм має допомогти система політичної освіти. Ставлення до ветеранів війни, повага до них з боку держави та суспільства є одними з мотивуючих чинників. Робота з військовослужбовцями має починатися ще до їх звільнення з лав ЗСУ — з інформування про те, де та які послуги вони можуть отримати, — і продовжуватися під час їх реінтеграції у цивільне життя, — надаючи їм можливість вибору їх подальшої кар’єри. В умовах, коли Україна приречена на сусідство з потенційним агресором і змушена запроваджувати політику тотальної оборони, ветерани можуть і мають бути не лише об’єктом навчання, але й активним суб’єктом патріотичного виховання, особливо у громадах, де вони мешкають.

Ігор Балуба зазначив, що найбільш готовими і креативними в наданні ветеранам війни послуг політичної освіти є громадські організації. Результати експертного опитування допоможуть їм визначити напрями роботи. Програма політичної освіти має охоплювати два великі блоки: базовий (демократичні цінності, засади політичної системи України, урядування, права ветеранів тощо) і спеціалізований чи прикладний (дисципліна за вибором самих ветеранів). Неоднорідність ветеранського середовища є одним із проблемних питань для формування програм їх політичної освіти. Важливо врахувати уроки з попереднього досвіду організації політичної освіти партіями, освітніми закладами, громадськими організаціями. Одним із таких уроків є більша орієнтація на цільові групи та координація діяльності суб’єктів політичної освіти. Політична освіта ветеранів не має бути відірвана від загальної громадянської освіти, вона є її надбудовою.

Галина Зеленько (онлайн) зауважила, що ветеранське середовище стає дедалі чисельнішим. Потужнішим воно може стати за умов наявності у ветеранів відповідних компетенцій. На це є запит з боку як ветеранів, так і суспільства/, яке бачить в них потенційних лідерів політичних процесів в Україні. Потрібен пошук нових, більш ефективних механізмів, інструментів політичної освіти ветеранів війни. Є потреба в розробці гнучких навчальних програм, створенні мережі центрів політичної освіти ветеранів та організації, яка б координувала їх діяльність. Треба повністю використати потенціал освітніх закладів і громадських організацій. Головними вимогами до політичної освіти ветеранів мають бути системність, засвоєння базових знань, предметність, спрямованість на розвиток навичок, адаптивність до запитів ветеранської аудиторії.

Наталія Кононенко (онлайн), маючи великий волонтерський досвід з фізичної і психологічної реабілітації ветеранів війни, зазначила, що серед ветеранів, що проходять фізичну та психологічну реабілітацію небагато бажаючих займатися політикою. Одним із завдань має бути формування попиту на політичну освіту, заохочення ветеранів брати участь у політичних процесах на центральному та місцевому рівнях.

Антон Авксентьєв (онлайн) акцентував увагу на поліваріантності політичної освіти ветеранів. Разом з набуттям базових знань ветерани мають залучатися до практичної діяльності, зокрема до участі у вдосконалення виборчого кодексу.

Олена Максимова (онлайн) підкреслила дедалі більшу актуальність питань політичної освіти ветеранів в Україні та зростаючу увагу до цих питань іноземних донорів. На порядку денному має бути питання розробки “дорожньої карти” їх участі у процесах політичної освіти ветеранів війни в Україні як на центральному, так і на місцевому рівнях з метою підвищення результативності їх грантової допомоги.

У підсумковому слові Юрій Якіменко зазначив, що ефективність політичної освіти ветеранів значною мірою залежить від налагодження комунікації з ветеранським середовищем. У цьому мають взяти участь як органи державної влади, так і неурядові громадські організації і заклади освіти. Треба враховувати процеси самоорганізації і політизації ветеранського середовища, активізації ветеранських організацій, утворення ветеранами власних партій. Від суб’єктів політичної освіти ветеранів потрібен креатив у пошуку найбільш доцільних та ефективних форм і методів надання ветеранам освітніх послуг.

Проблеми організації політичної освіти ветеранів

(результати експертного опитування)

У березні-квітні 2025 року Центром Разумкова було проведене експертне опитування, що стосувалося різних аспектів організації політичної освіти ветеранів. Було опитано 53 експерта: викладачі вищих закладів освіти, працівники Центрів ветеранського розвитку, представники громадських організацій (зокрема тих, що спеціалізується на освітніх послугах з неформальної освіти), ветерани війни, представники органів державної влади та місцевого самоврядування.

Переважна більшість (77%) експертів вважають, що політична освіта ветеранів війни в Україні поки що перебуває в зародковому стані, здійснюється не системно і не регулярно.

За їхніми оцінками, найбільшою мірою зацікавлені в отриманні політичної освіти ветерани, які

• планують займатися політичною діяльністю (балотуватися на посади народних депутатів України, депутатів місцевих рад, виборні посади органів місцевого самоврядування, займатися партійною роботою) (їх зацікавленість оцінюється в середньому 4,5 балами за п’ятибальною шкалою),
• планують працювати у центральних та місцевих органах виконавчої влади, у виконавчих органах місцевого самоврядування (4,4 бали),
• хотіли б займатися політтехнологіями, політичним піаром, політичним консалтингом, виборчими кампаніями тощо (4,4 бали).

Дещо нижче оцінюється рівень зацікавленості ветеранів, що

• планують займатися громадською діяльністю (4,0 бали),
• планують займатися захистом прав військовослужбовців, учасників бойових дій (3,9 бали),

А найнижче — ветеранів, які планують займатися волонтерською діяльністю для допомоги Збройним силам (3,2 бали) та ветеранів, які не збираються брати безпосередньої участі у політичній та громадській діяльності (2,8 бали).

Експерти вважають, що загальній освітній рівень ветеранів практично не впливає на рівень їх зацікавленості в отриманні політичної освіти: зацікавленість ветеранів з вищою освітою (незалежно від їх намірів чи планів) вони оцінюють 3,6 балами, а ветеранів із середньою освітою — 3,5 балами.

Політична освіти ветеранів війни, на думку експертів, насамперед має бути спрямована

• на адаптацію ветеранів до цивільного життя, підвищення їх соціальної активності (79%),
• на набуття ветеранами знань, необхідних для їх політичної діяльності (створення та участь у діяльності політичних партій і громадських організацій, в органах державної влади та місцевого самоврядування) (64%),
• на формування у ветеранів лідерських компетенцій, усвідомлення себе як провідної сили у повоєнних соціально-економічних та політичних перетвореннях (58,5%).

Найважливішими завданнями, які мають виконувати курси політичної освіти ветеранів, на думку експертів, є

• навчання та набуття навичок критичного мислення, оцінки суспільно-політичних подій, конструктивного розв’язання проблем (4,7 бали за 5-бальною шкалою),
• формування навичок участі в політичній і громадській діяльності (4,5 бали),
• формування навичок протидії зловживанням влади (4,5 бали).

Також відносно високо оцінюється важливість таких завдань як

• сприяння адаптації ветеранів до змін, що відбуваються в суспільстві та в їх становищі в суспільстві (4,3 бали),
• формування навичок толерантного ставлення до людей з іншою політичною/громадською позицією (4,3 бали),
• розвиток комунікаційних навичок (4,2 бали),
• навчання протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям (4,2 бали),
• налаштованість не реалізацію програм із захисту прав громадян з інвалідністю (4,1 бали).

Дещо нижче — формування навичок управління персоналом (3,8 бала).

Оцінюючи доцільність представлення різних тематичних блоків у програмах політичної освіти для ветеранів, найвище оцінюється доцільність представлення блоків

• «Політична система України та інститути публічного урядування, процедури їхнього функціонування і способи впливу на них» (4,7 бали за 5-бальною шкалою).
• «Права ветеранів та механізми їх реалізації. Проблеми соціального захисту військовослужбовців і ветеранів війни» (4,5 бали),
• «Засади сучасного ефективного державного управління» (4,4 бали),
• «Засади створення, прийняття та реалізації політичних рішень» (4,4 бали),
• «Основи українського законодавства» (4,3 бали),
• «Конституційні права і свободи громадян» (4,3 бали),
• «Медіа-комунікації у політиці» (4,3 бали),
• «Реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади» (4,3 бали).

Дещо нижче

• «Загальна теорія політики та діяльності політичних партій» (4,1 бали),
• «Міжнародна політика: правові засади і практика» (4,1 бали),
• «Лобізм та фандрайзинг у політичній діяльності» (4,0 бали).

І найнижче — доцільність представлення блоку «Організація документообігу» — (3,5 бали).

Найвище експерти оцінюють ефективність таких форм навчання:

• тренінги (4,6 бали),
• інтерактивні ігри та моделювання ситуацій, подій суспільно-політичного життя (4,6 бали),
• практикуми (4,5 бали),
• тематичні лекції на замовлення групи (4,4 бали),
• дебати та дискусії (4,4 бали),
• майстер-класи (4,4 бали),
• семінари (4,2 бали).

Дещо нижче — лекцій у рамках програми (3,9 бали), круглих столів (3,9 бали), вебінарів (3,8 бали).

Найбільш ефективно, на думку експертів, здатні організовувати та реалізувати політичну освіту для ветеранів

• заклади формальної освіти (заклади вищої, фахової передвищої, післядипломної освіти) (4,2 бали),
• Центри ветеранського розвитку при вишах (4,2 бали),
• громадські об’єднання, що спеціалізуються на освітніх послугах з неформальної освіти(3,9 бали),
• міжнародні освітні проєкти (3,8 бали).

Нижче оцінюється здатність організовувати і реалізувати політичну освіту для ветеранів

• освітніх інтернет-платформ (3,3 бали),
• органів державної влади (3,1 бали),
• органів місцевого самоврядування (2,9 бали),
• політичних партій (2,9 бали).

Думки експертів стосовно оптимальної тривалості курсів (навчання) з політичної освіти для ветеранів розділилися. Хоча 45% експертів найбільш оптимальним вважають відносно тривале навчання (до 2 місяців), але 30% дотримуються думки, що оптимальним є курс навчання тривалістю 3-4 тижні, 26% — 1–2 тижні, а 13% — кількаденні курси.

Відповідаючи на запитання «Що заважає розвитку політичної освіти ветеранів війни?», експерти називають

• 77% — проблеми з фінансуванням і матеріально-технічним забезпеченням,
• 58,5% — брак компетентних розробників навчальних програм, кваліфікованих викладачів, лекторів, тренерів, які розуміли б специфіку ветеранської аудиторії,
• 49% — брак навчальних програм з політичної освіти ветеранів, які відповідали б їх потребам та інтересам як особливої соціальної групи,
• 49% — відсутність єдиного координаційного центру з розробки та впровадження програм політичної освіти ветеранів війни
• 2% вважають, що ніщо не заважає.