Безпека в широкому розумінні цього терміну — національна, суспільна, індивідуальна — є однією з головних послуг, що має надаватися державою. Попри окремі позитивні зрушення у сферах оборони, правоохоронної діяльності, роботи спецслужб, проблема із забезпечення необхідного рівня безпеки країни, суспільства і громадянина є більш, ніж очевидною. Очікувані реформи системи забезпечення національної безпеки та окремих секторів переважно залишаються на етапі декларацій, або невиправдано довгого процесу підготовки концептуальних, стратегічних і програмних документів. Втрачається дорогоцінний час, необґрунтовано витрачаються обмежені ресурси.
Недостатні спроможності державних структур забезпечити належне урядування у секторі безпеки, насамперед, ефективне управління процесами функціонування та реформування, могли б бути компенсовані та доповнені міжнародною допомогою та активністю громадянського суспільства. Проте, координація та використання міжнародної допомоги залишають бажати кращого, а ініціативи та практичні пропозиції з боку громадських організацій, волонтерських рухів, неурядових експертів, окремих громадських активістів нерідко сприймаються міністерствами та відомствами як небажане зовнішнє втручання.
Обговоренню цих та багатьох інших проблем у сфері безпеки України була присвячена ІІ міжнародна конференція «Урядування в секторі безпеки: роль демократичних інституцій і найкращі міжнародні практики», організованої 16–17 березня 2016р. у Києві Центром Разумкова та Женевським Центром демократичного контролю над збройними силами (DCAF) за фінансування Королівства Нідерландів.
Протягом двох днів роботи у форматі пленарних засідань і робочих груп були проаналізовані ключові виклики урядування в секторі безпеки України, успіхи та проблемні аспекти його реформування. Особливу увагу було приділено питанням налагодження координації та співробітництва між державними, недержавними, вітчизняними і міжнародними учасниками процесів реформування в Україні. Обговорювалися питання демократичного (особливо парламентського) контролю, дотримання прав людини, гендерної рівності у процесі діяльності та реформування сектору безпеки, можливостей та обмеження запровадження найкращих міжнародних практик.
Участь у роботі конференції взяли представники органів влади, організацій громадянського суспільства, волонтерських рухів, незалежні вітчизняні та міжнародні експерти, співробітники міжнародних організацій, студенти та журналісти. «Аналіз останніх подій, що відбуваються в Україні та світі, дає всі підстави для невтішних висновків стосовно актуальності зовнішніх воєнних загроз і загроз внутрішній безпеці, — зазначив Олексій МЕЛЬНИК, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова. Наша конференція зібрала за одним столом провідних міжнародних експертів, представників РНБО, Верховної Ради, профільних міністерств, волонтерів та медіа, — тих, хто може спільними зусиллями зробити реальний внесок у зміцнення безпеки і оборони України».
За результатами роботи конференції визначені пріоритетні проблемні питання, напрацьовані практичні рекомендації стосовно пошуку та розвитку нових методів і шляхів вертикальної і горизонтальної взаємодії між державними, громадськими інституціями, зацікавленими групами з метою забезпечення розробки та впровадження прозорої, підзвітної і відповідальної політики безпеки. Зазначені рекомендації, що ґрунтуються на найкращих міжнародних практиках і враховують національні умови, будуть надані органам державної влади та міжнародним партнерам для подальшого впровадження.
