Перелік повноважень і коло його обов'язків буде визначене в мандаті. Але за попередніми оцінками, йтиметься, в тому числі, про спостереження та вирішення проблем безпеки.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков, оцінюючи заяву Володимира Єльченка про те, що в Україні цього року почне працювати посол ООН.
«Одна зі сфер діяльності, безумовно, конфліктогенність. Тому в цьому плані місія посла ООН і його функції в Україні дуже важливі. В першу чергу з його появою в Україні в нас буде можливість прямої передачі інформації щодо ситуації в країні. Це вже створення прямого каналу зв'язку з керівництвом ООН, що вкрай важливо», — зазначив Пашков.
Отже, керівництву ООН надаватиметься інформація, грубо кажучи, з перших рук. Раніше це відбувалося в межах візитів представників ООН або місій. Україна отримує постійний канал для обміну інформацією, уточнив він.
«Проблема конфлікту на Донбасі, в Азовському морі, в Криму перебуває на розгляді Генасамблеї ООН. Ми пам'ятаємо дві останні резолюції, моніторинг ситуації триває. У цьому контексті поява й присутність посла дуже важливі», — підкреслив експерт.
За його словами, щоб зрозуміти, хто в Радбезі ООН в принципі підтримує Україну, важливо звернути увагу на голосування, наприклад, за резолюцію з питань України.
«Якщо говорити загалом про структури ООН, то йдеться про групу країн. Їх близько 70. Є ті, що регулярно голосують на підтримку України, в першу чергу щодо питання Криму. Склалася дуже стійка група країн. До них можна віднести США, Австралію, Канаду, Японію, Британію», — пояснив він.
Ці ж країни підтримують Україну й на інших міжнародних майданчиках, наприклад, ПАРЄ. Крім того, нещодавнє голосування за кандидатуру російського представника в Інтерполі також показало, що група країн об'єдналася проти, нагадав фахівець.
«Таким чином, є група країн, які консолідовано виступають проти російської агресивної зовнішньої політики», — констатував він.
Ще один приклад — голосування в Організації із заборони хімічної зброї. На нещодавній сесії пройшла резолюція Британії з приводу того, що організація має право проводити самостійно розслідування з цього питання поза егідою, без дозволу Радбезу ООН, додав експерт.
«Це також певний маркер, який говорить про активність окремої групи країн», — наголосив він.
На його думку, протистояння РФ-Захід відбувається на різних політичних майданчиках — ОБСЕ, ПАРЄ та інших. У межах цього протистояння й склалася стабільна коаліція країн, які підтримують Україну й загалом протистоять російській зовнішній політиці. Україна може розраховувати на цю групу країн, але є й тривожний момент. Зокрема, якщо подивитися динаміку голосувань, то в 2014 році, після окупації Криму, 100 країн проголосували за резолюцію на підтримку територіальної цілісності України.
«Надалі кількість скорочувалася. В 2018-му лише 66 країн підтримали нас. Це потрібно врахувати, хоча загалом, звичайно, стабільність зберігається», — уточнив фахівець.
За його словами, головну роль відіграють США. Їхня санкційна політика, жорстка позиція щодо «Північному потоку-2», їхня реакція на агресію РФ у Азовському морі — Трамп скасував зустріч із Путіним на G20.
«Усе це загалом впливає на атмосферу. Тому для української зовнішньої політики в 2019 році одна з головних задач — максимально зберегти міжнародну підтримку й солідарність, а за можливості й розширити її. Якщо врахувати географію голосувань, є проблемні зони — Африка, Латинська Америка та пострадянський простір, за винятком Грузії й Молдови. Є над чим працювати», — резюмував Михайло Пашков.
Джерело:
