Вугілля, за яке судять Порошенка. Що відбувалось з паливом в Україні у 2014 році

20 січня 2022

Петра Порошенка звинувачують у тяжких злочинах — "державній зраді" та "фінансуванні тероризму" через закупівлю у "ДНР" і "ЛНР" вугілля для теплових електростанцій у 2014–2015 роках.

Експрезидент вважає звинувачення політичними, а його захисники наполягають на тому, що постачання вугілля з непідконтрольної частини Донбасу відбувалося законно і воно врятувало Україну від енергетичного колапсу.

ВВС News Україна вивчила урядові документи, коментарі чиновників у 2014–2015 роках про ситуацію в енергетиці країни, аби зрозуміти, що дало підстави правоохоронним органам підозрювати п'ятого президента, а також інших осіб у злочинній діяльності.

Осінь 2014 року була чи не найтяжчою для енергетичної системи країни. Чотири місяці тривала антитерористична операція на Донбасі. Бойовики "ДНР" та "ЛНР" захопили частину української території, у тому числі усі шахти, що видобували енергетичне вугілля. Це те вугілля, яке спалюють теплоелектростанції, забезпечуючи до 40% виробництва енергії в Україні.

"Ніхто ж не очікував війни. І у 2014 році ніхто не міг сказати, скільки вона триватиме. На той час був правовий вакуум стосовно таких понять, як "неконтрольовані території". І найголовніше — шахти в "ДНР-ЛНР" продовжували працювати за українськими законами. Тому з ними укладалися угоди і вугілля потрапляло на теплоелектростанції", — згадує той період директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

"100 відсотків антрациту для українських ТЕС вироблялося саме в "ДНР-ЛНР". Тому у короткостроковій перспективі альтернатив отримання вугілля з інших джерел не існувало", — додає експерт у коментарі ВВС News Україна.

За кілька років після початку війни влада не знайшла стабільних і довгострокових альтернативних джерел отримання енергетичного вугілля.

Проте, як розповідає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, за президентства Порошенка близько половини блоків теплоелектростанцій переобладнали під інший вид вугілля, який видобувають в різних регіонах України, тим самим скоротивши потреби в антрациті.

Як зазначає експерт з енергетичних питань Володимир Омельченко, в Україні досі немає заборони на постачання вугілля чи інших енергоносіїв з РФ.

"Тому з формальної точки зору такі постачання не можна вважати порушенням закону", — каже він.

В експертних колах давно звертають увагу на те, що проконтролювати походження вугілля, яке Україна отримує з Росії, вкрай важко. Тому не можна виключати, що під виглядом російського антрациту в Україну потрапляє і вугілля з неконтрольованих урядом територій Донбасу.


Джерело:

Володимир Омельченко

Директор енергетичних програм


Народився в 1967 р. в Києві.

Освіта:

Київський політехнічний інститут, факультет хімічного машинобудування (1992).

Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.

Робота:

У 1992–1996 р. працював на різних посадах в галузі машинобудування;

1997–1998 — головний фахівець відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України;

1998–2003 — НАК «Нафтогаз України», очолював напрям транспорту нафти;

2004–2007 — головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України;

з лютого 2007 р. — експерт Центру Разумкова, з 2013 року — директор енергетичних програм.

(044) 206-85-02

omelchenko@razumkov.org.ua

volodymyr.omelchenko