Великий вплив маленьких обсягів імпорту електричної енергії

21 квітня 2021

З 1 січня 2021р. втратили чинність положення постанови НКРЕ КП, яка скасовувала результати аукціонів на доступ до пропускної спроможності перетинів з РФ та Білоруссю у 2020р. Вже з 1 лютого ц.р. імпорт із цих країн було поновлено за ініціативою голови комітету з питань енергетики та ЖКП А.Геруса. Це вже друга така його ініціатива. Перше поновлення імпорту з Росії та Білорусі відбулося у жовтні 2019р. після того, як він був заборонений у 2015р. у зв’язку із російською військовою агресією.

У період 1 січня–8 квітня 2021р. Україна імпортувала 606,2 млн. кВт/год електричної енергії з Білорусії та Росії, з яких 83% (505,6 млн. кВт/год) надійшло з Білорусі й 17% (100,6 млн. кВт/год) — з Росії. У загальному обсязі споживання імпорт з вказаних країн складає начебто й невелику частку — лише близько 2% від загального споживання електричної енергії, але відіграє значну роль у ціноутворенні.

Чому так сталося? В Україні умовним ціновим індикатором слугує ринок на добу наперед (РДН). Його частка складає близько 25% від загальних торгівельних операцій на ринку електричної енергії. В окремі періоди пікового попиту на електричну енергію, частка імпорту може складати на РДН понад 10%, що суттєвим чином спотворює ціноутворення. Адже, імпортери російської електричної енергії проводять політику демпінгу, що повністю відповідає інтересам РФ з поступової фінансової руйнації українських виробників та розширення українського ринку для російського ресурсу.

Системні недоліки роботи ринку, що викликані критичними вадами системи ПСО, адміністративними обмеженнями ринку та імпортними поставками з Росії та Білорусії призвели до штучного заниженням цін. Так, поточні ціни у сегменті РДН суттєво нижчі за аналогічні котирування на ринках суміжних європейських країн, зокрема, станом на квітень 2021р., середньорічна ціна в торговій зоні ОЕС Україна була на 31% нижче за оптові ціни в ЄС.

В результаті перелічених факторів українські генеруючі підприємства втрачають фінансову ліквідність, що не дозволить їм вчасно провести ремонту компанію та запастися паливом для проходження осінньо-зимового періоду 2021–2022рр., якщо недоліки ринку не будуть терміново виправлені, а імпорт заборонено на законодавчому рівні.

Володимир Омельченко

Директор енергетичних програм


Народився в 1967 р. в Києві.

Освіта:

Київський політехнічний інститут, факультет хімічного машинобудування (1992).

Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.

Робота:

У 1992–1996 р. працював на різних посадах в галузі машинобудування;

1997–1998 — головний фахівець відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України;

1998–2003 — НАК «Нафтогаз України», очолював напрям транспорту нафти;

2004–2007 — головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України;

з лютого 2007 р. — експерт Центру Разумкова, з 2013 року — директор енергетичних програм.

(044) 206-85-02

omelchenko@razumkov.org.ua

volodymyr.omelchenko