Не все так і погано в ЄС, як здається на перший погляд. Крім Польщі та країн Балтії, які сформували чіткий план відмови від російської нафти, мене порадувала Німеччина. Вона скоротила частку російської нафти у своєму балансі з 35% до 12%. Залишився споживачем російської нафти лише завод на півночі Німеччини, який був запрограмований на російську нафту. Але і там йде модернізація. До кінця року це питання буде вирішено.
Німеччина — найбільший у Європі споживач російської нафти. Важлива заява була від керівництва ФРН — незалежно від ембарго Німеччина буде дотримуватися свого плану повної відмови від російської нафти.
Чи є можливість диверсифікувати постачання в Угорщині та Словаччині? В Угорщині є НПЗ Duna. Він контролюється компанією MOL. У Словаччині є НПЗ в Братиславі, який також контролюється угорською компанією MOL (словацький уряд не впливає на цей завод і на компанію MOL).
Насправді є можливість альтернативних постачань нафтопроводом на ці заводи. Ще у 2015 році була заява компаній MOL і Transpetrol (словацький нафтотранспортний оператор), що вони завершили проєкт розширення нафтопровідної системи «Дружба-1» та «Адрія», і тому є повна можливість отримувати нафту з хорватського порту через ці нафтопроводи. Таким чином можна забезпечити повністю технологічну альтернативу для російської нафти для заводів НПЗ Duna і НПЗ Братислава.
Потужність заводу в Угорщині — близько 8 млн тонн/рік, в Братиславі — 5,5 млн тонн. А потужність нафтопроводу — 14 млн тонн. Тому коли прем’єр Угорщини Віктор Орбан чи глава МЗС Угорщини Петер Сійярто говорять, що немає такої можливості, вони вводять всіх в оману.
Чому вони вводять в оману? Мабуть, дуже солодкі ціни надають російські компанії угорській компанії MOL, можливо, використовують офшорні схеми, прокладки, корупційні схеми. І Росія не просто так дає такі ціни для Угорщини. Ця ціна полягає у тому, що Орбан та угорський уряд гальмують санкційну політику проти Росії, порушують єдність в ЄС. Це та ціна, яку готова платити Угорщина. Тут не йде мова про європейські цінності. Це питання грошей, вигоди для керівництва Угорщини та компанії MOL. Я думаю, що в ЄС є можливість вплинути на цю позицію. Бо переважна частка нафти в Угорщину та Словаччину йде по нафтопроводу Дружба. Україна може також запровадити санкції, щоб нафта не надходила по цьому коридору. Тоді в Угорщини не буде іншого шляху як транспортувати нафту з Адрії.
Загалом я на ситуацію дивлюсь з оптимізмом. За останні 2–3 місяці відбувся такий перелом у європейській свідомості, яких не було у попередні 20-30 років.
Так, існують певні складнощі з єдиною позицією в ЄС. Але і ми не могли сподіватися, що моментально, за тиждень-два введуть санкції. В ЄС відбуваються тектонічні зрушення. Абсолютна більшість країн розуміє небезпеку російської агресії. Це не комерція, це зброя.
В Європу РФ поставляє близько 2 млн барелів на добу, тоді як світове споживання — 100 млн барелів. 2% не важко замістити. Це можуть зробити країни ОПЕК, Північної Африки, Венесуела, Іран.
Непогана новина у тому, що Китай поступово скочується якщо не в рецесію, то в скорочення ВВП. Це друга економіка світу, найбільший імпортер енергоресурсів. Якщо так буде далі, це скоротить світове споживання, то ціни на нафту підуть вниз, і заходи з ембарго буде впровадити легше.
Джерело:
