Торги довкола Угорщини: чому Орбан вводить всіх в оману

18 травня 2022

Не все так і погано в ЄС, як здається на перший погляд. Крім Польщі та країн Балтії, які сформували чіткий план відмови від російської нафти, мене порадувала Німеччина. Вона скоротила частку російської нафти у своєму балансі з 35% до 12%. Залишився споживачем російської нафти лише завод на півночі Німеччини, який був запрограмований на російську нафту. Але і там йде модернізація. До кінця року це питання буде вирішено.

Німеччина — найбільший у Європі споживач російської нафти. Важлива заява була від керівництва ФРН — незалежно від ембарго Німеччина буде дотримуватися свого плану повної відмови від російської нафти.

Чи є можливість диверсифікувати постачання в Угорщині та Словаччині? В Угорщині є НПЗ Duna. Він контролюється компанією MOL. У Словаччині є НПЗ в Братиславі, який також контролюється угорською компанією MOL (словацький уряд не впливає на цей завод і на компанію MOL).

Насправді є можливість альтернативних постачань нафтопроводом на ці заводи. Ще у 2015 році була заява компаній MOL і Transpetrol (словацький нафтотранспортний оператор), що вони завершили проєкт розширення нафтопровідної системи «Дружба-1» та «Адрія», і тому є повна можливість отримувати нафту з хорватського порту через ці нафтопроводи. Таким чином можна забезпечити повністю технологічну альтернативу для російської нафти для заводів НПЗ Duna і НПЗ Братислава. 

Потужність заводу в Угорщині — близько 8 млн тонн/рік, в Братиславі — 5,5 млн тонн. А потужність нафтопроводу — 14 млн тонн. Тому коли прем’єр Угорщини Віктор Орбан чи глава МЗС Угорщини Петер Сійярто говорять, що немає такої можливості, вони вводять всіх в оману.

Чому вони вводять в оману? Мабуть, дуже солодкі ціни надають російські компанії угорській компанії MOL, можливо, використовують офшорні схеми, прокладки, корупційні схеми. І Росія не просто так дає такі ціни для Угорщини. Ця ціна полягає у тому, що Орбан та угорський уряд гальмують санкційну політику проти Росії, порушують єдність в ЄС. Це та ціна, яку готова платити Угорщина. Тут не йде мова про європейські цінності. Це питання грошей, вигоди для керівництва Угорщини та компанії MOL. Я думаю, що в ЄС є можливість вплинути на цю позицію. Бо переважна частка нафти в Угорщину та Словаччину йде по нафтопроводу Дружба. Україна може також запровадити санкції, щоб нафта не надходила по цьому коридору. Тоді в Угорщини не буде іншого шляху як транспортувати нафту з Адрії.

Загалом я на ситуацію дивлюсь з оптимізмом. За останні 2–3 місяці відбувся такий перелом у європейській свідомості, яких не було у попередні 20-30 років.

Так, існують певні складнощі з єдиною позицією в ЄС. Але і ми не могли сподіватися, що моментально, за тиждень-два введуть санкції. В ЄС відбуваються тектонічні зрушення. Абсолютна більшість країн розуміє небезпеку російської агресії. Це не комерція, це зброя. 

В Європу РФ поставляє близько 2 млн барелів на добу, тоді як світове споживання — 100 млн барелів. 2% не важко замістити. Це можуть зробити країни ОПЕК, Північної Африки, Венесуела, Іран.

Непогана новина у тому, що Китай поступово скочується якщо не в рецесію, то в скорочення ВВП. Це друга економіка світу, найбільший імпортер енергоресурсів. Якщо так буде далі, це скоротить світове споживання, то ціни на нафту підуть вниз, і заходи з ембарго буде впровадити легше.


Джерело:

Володимир Омельченко

Директор енергетичних програм


Народився в 1967 р. в Києві.

Освіта:

Київський політехнічний інститут, факультет хімічного машинобудування (1992).

Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.

Робота:

У 1992–1996 р. працював на різних посадах в галузі машинобудування;

1997–1998 — головний фахівець відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України;

1998–2003 — НАК «Нафтогаз України», очолював напрям транспорту нафти;

2004–2007 — головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України;

з лютого 2007 р. — експерт Центру Разумкова, з 2013 року — директор енергетичних програм.

(044) 206-85-02

omelchenko@razumkov.org.ua

volodymyr.omelchenko