Бути або не бути? Саме таке Гамлетівське питання сьогодні постало перед Україною та її енергетичною системою, зокрема. Так можна охарактеризувати випробування, які проходить українська енергосистема під «дулом» сотень російських терористичних атак. Близько 40% енергетичної інфраструктури України серйозно пошкоджено. Лише з 10 по 20 жовтня російськими обстрілами, за даними Уряду, були пошкоджені понад 400 об’єктів у 16 регіонах України. Серед них десятки енергетичних об’єктів: підстанції, ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та інші.
Що показав вже майже місяць масованих атак:
По-перше, українські енергетики — супергерої. Тихо, швидко і професійно роблять свою роботу, а іноді і дива в безнадійних ситуаціях. Ризикуючи життям і здоров’ям.
По-друге, нарешті країни Заходу прокинулися і вслід за військовою допомогою, починають системно допомагати і енергетичному фронту. За що їм велика подяка.
По-третє, щоб з найменшою турбулентністю пройти зиму, Україна терміново має виконати своє домашнє завдання. Потрібні мільярди гривень не лише на термінове відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів, але й створення і поповнення резервів критичного обладнання на випадок наступних атак.
Державі потрібно підтримати генеруючі компанії, які, очевидно, власними силами з такими безпрецедентними руйнуваннями не впораються. Як це зробити? Інструментів безліч.
Міжнародна допомога від наших партнерів. Кредити під державні гарантії. І, врешті, щоб пройти цей «ракетопад», ринку потрібно дати більше ліквідності.
Як відомо, сформована із липня 2019р. модель ринку орієнтується на ручне адміністративне управління й абсолютно не узгоджується із європейською практикою, що й призводило до багатомільярдних збитків базових підприємств. Після 24 лютого 2022р. ситуація тільки ускладнилася із зрозумілих причин.
Якщо не змінювати потворну модель ринку, то шансів вижити в енергетики України немає, що повністю відповідає інтересам рашистів терористів, а не українського народу.
Тому, терміново слід призвести систему ціноутворення до того стану, щоб вона не руйнувала фінансову стійкість підприємств й хоча б забезпечувала їх беззбитковість. Як перший крок доцільно переглянути граничний рівень прайскепів.
У регулятора проблему розуміють, але чомусь досі із рішенням зволікають. А обстріли, тим часом, не припиняються…
І четверте, українська енергосистема не раз показувала, що вона — ще той міцний горішок. Покаже і цього. Українські енергетики не змиряться із немилістю долі й на Гамлетівське питання дадуть відповідь бути!!!
