Сарік, Зеленський і "фосфорні бомби з України": що це було?

05 листопада 2020

До якого Саріка звертається президент Володимир Зеленський і до чого тут «фосфорні бомби»? Таке запитання з’явилося в багатьох користувачів мережі «Фейсбук» після того, як вони прочитали допис на сторінці президента. Володимир Зеленський, звертаючись до колись близької людини з допрезиденського життя, спростував інформацію міждержавного значення. «Україна нікуди ніколи не постачала фосфорних бомб», — написав гарант. Чому Сарік мав подібні претензії до українського президента і кому Україна постачає зброю?


Йдеться про конфлікт у Нагірному Карабасі між Азербайджаном і Вірменією. Інформація про нібито фосфорні бомби з України розповсюдилася в інформаційному просторі Вірменії, але вона спрямована на провокації, пояснюють експерти у військовій сфері.

«Є міжнародні конвенції про заборону подібної зброї. Окрім того, забороняються ще і касетні боєприпаси. Є конвенція про заборону протипіхотних мін. І Україна ці конвенції виконала», — зазначає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Щодо того, кому вигідно поширювати таку інформацію, він наводить як приклад одну з ключових проблем на Донбасі — протипіхотні міни. Їхнє походження дослідити не важко, додає Олексій Мельник, і вилучають їх у великій кількості. Вже неодноразово і експерти, і військові повідомляли про те, що такі міни наразі виготовляються виключно в Росії.

У Вірменії тим часом лунають заклики ігнорувати українські товари через військову співпрацю України з Туреччиною, бо Туреччина допомагає зброєю Азербайджану.

На думку Олексія Мельника, Україна недопрацювала в інформаційному просторі, і що варто було постійно пояснювати позицію як по Нагірному Карабаху, так і по конкретному загостренню, яке виникло зараз.

«Україна відкрито демонструє підтримку Азербайджану в конфлікті як такому, бо йде мова про окупацію території Азербайджану. Це не лише інтерес України, а і відповідає Мадридським принципам, які були погоджені обидвома сторонами для врегулювання цього конфлікту. Але що стосується сьогоднішнього протистояння, то тут Україна максимально мала б наголошувати на своїй нейтральній позиції, на неприйнятті насильства, неприйнятті загибелі цивільних, ну а тим більше надмірного застосування зброї», — вважає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

До того ж, вірмени не висувають аналогічних претензій до Росії, хоча є через що, зазначає Мельник.

«Перше запитання, яке ставлять: хто озброював Азербайджан? Так, Україна інтенсивно вела віськово-технічне співробітництво з Азербайджаном і в цьому ніякого порушення не було, все це було легально. Не було ніяких ембарго, які б забороняли Україні це робити. Найцікавіше, що всім відомо, що Росія продавала зброю обом сторонам конфлікту. Тобто вірмен вбивають зброєю вірменського стратегічного партнера — Російської Федерації, але Росії претензій не висувають», — резюмує він.


Джерело:

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів


Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980–2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001–2004 р. — Центр Разумкова.

2004–2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005–2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

(044) 201-11-95

melnyk@razumkov.org.ua

oleksiy.melnyk