Референдум РФ на окупованих територіях: як повинні реагувати українські суди

19 червня 2020

Голосування за зміни в Конституції Російської Федерації пройде першого липня. Зокрема, Росія буде організовувати дільниці для голосування і на окупованих територіях України. У коментарі «Слово і діло» співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков заявив, що на організацію референдуму щодо змін до Конституції РФ повинні відреагувати українські суди, що посилить позицію України в справах проти РФ, які розглядають міжнародні суди.


«Анексія Криму триває вже шість років, й українські суди можуть дати поштовх на рівні національного законодавства. Тут потрібно орієнтуватися на міжнародні позови тому, що це частково пов'язано зі справами, які вже в Гаазькому суді. Такий варіант можливий, при цьому повинна залишатися й консолідована позиція в міжнародних судах», — зауважив Пашков.

За його словами, у реалізації концепції зі звільнення Криму можуть бути залучені й українські суди, які повинні висловити свою позицію, у тому числі й щодо організації референдуму РФ на окупованих українських територіях.

Експерт додав, що такий шлях міг би підсилити позицію України в справах, які вже розглядаються в міжнародних інстанціях.

«Вочевидь, що ані українська спільнота, ані світова не приймуть результати голосування стосовно Криму. Адже є рішення Ради безпеки, рішення Генасамблеї ООН, є низка резолюцій. Тут очевидна реакція міжнародної спільноти щодо цього голосування. Для України зараз важливо відзначити свою позицію щодо голосування в Криму і підготувати заяву на міжнародних майданчиках, включаючи Генеральну асамблею ООН. Повинен бути також акцент і на тому, що в Криму не допускаються міжнародні спостерігачі й півострів є закритою територією, де здійснюється геноцид кримськотатарського народу. Ці аспекти повинні створити контекст у цьому питанні», — прокоментував Пашков.

Експерт підкреслив, що позиція України щодо такого голосування повинна бути посилена загальною позицією України щодо окупації.

«Зважаючи на той спектр свобод, що ЦВК вже надала громадянам РФ для голосування: і електронне голосування, і не за місцем проживання тощо, — йдеться про те, що результати заздалегідь передбачувані, і вони будуть сфальсифіковані. Ключове в цих змінах до Конституції — створення умов для подальшого перебування Володимира Путіна при владі. Це внесено окремим пунктом, що Конституція передбачає обнулення президентських термінів, і Путін зможе мати можливість до 2036 року перебувати при владі. Там більшою мірою зорієнтовані на консервативний формат — починаючи від історії та закінчуючи інститутом шлюбу. З одного боку, цей плебісцит орієнтований на те, щоб мобілізувати населення, щоб воно стало підтримкою нинішнього режиму, рейтинг якого впав», — пояснив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.


Джерело:

Михайло Пашков

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки


Народився в 1958 р. в Рославлі Смоленської області.

Освіта:

  • Смоленський педагогічний інститут, факультет російської мови та літератури (1979);
  • Московський інститут молоді, факультет журналістики (1986);
  • Київський інститут політології і соціального управління (1991).
  • Кандидат філософських наук, автор понад 50 наукових праць.

Робота:

  • Протягом 1979–1989 р. працював на різних посадах у районних, обласних та республіканських газетах Росії та Молдови;
  • в 1991–1994 р. — в наукових закладах Національної академії наук України;
  • в 1994–1998 р. — на дипломатичній роботі в посольстві України в Російській Федерації;
  • з грудня 1999 р. — провідний експерт Центру Разумкова;
  • з лютого 2010 р. — директор міжнародних програм.

Має дипломатичний ранг першого секретаря. Остання посада в державних органах — головний консультант Аналітичної служби Апарату РНБО України; 

(044) 206-85-08

pashkov@razumkov.org.ua