Як відомо, влітку уряд ухвалив постанову №632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», у якій, зокрема, переглянуто складові середньомісячного сукупного доходу сім’ї. До редакції звертаються читачі, просять роз’яснити, як це впливає на отримання соціальних виплат, кого стосується насамперед? Розбираємося далі разом.
СПЕРШУ трохи «матчастини»: щоб обчислити середньомісячний сукупний дохід сім’ї, слід загальну суму сукупного доходу її членів за визначений законодавством період поділити на шість. А щоб вирахувати середньомісячний сукупний дохід однієї людини, треба середньомісячний сукупний дохід родини поділити на кількість осіб у ній.
Згідно з вищезгаданою постановою, плюсуються такі виплати: зарплата після сплати податків («чистими»); грошове забезпечення військовослужбовців; пенсія і пожиттєві виплати суддям у відставці; стипендія; соціальні виплати, зокрема субсидія, пільги на оплату ЖКП, придбання твердого палива та скрапленого газу, допомога у зв’язку з безробіттям; грошові перекази з-за кордону; доходи від реалізації молока та молочної сировини, а також продукції тваринництва (30% нарахованих сум). Не включаються допомога при народженні дитини, разові виплати усиновлювачам, матерям-героїням, допомога на дітей-сиріт, виплати за програмою «муніципальна няня», аліменти, допомога на поховання тощо.
За словами експерта соціальних та гендерних програм Центру Разумкова О. Пищуліної, зарахування в перелік грошового забезпечення військовослужбовців і субсидій та пільг на оплату ЖКП дасть змогу штучно збільшити середній дохід сім’ї, тож вона або втратить право на соціальну допомогу, або одержуватиме значно менше коштів. Що вже казати про селян, для яких здавання молока часто є єдиним доходом. Тобто держава таким чином заощадить на виплатах громадянам, котрі якраз цього і потребують.
Джерело:
