Учора уряд вирішив, що українські теплоелектростанції мають спалювати менше газу, а більше мазуту, а дитячим садкам, школам та вишам рекомендовано призупинити на кілька днів заняття. Усе це для економії 20 мільйонів кубометрів газу на добу. А вже сьогодні Президент України Петро Порошенко каже, що критична ситуація подолана: Україна домовилася про стабільне газопостачання з Європи, і вітчизняна ГТС працює в штатному режимі, — а міністр освіти Лілія Гриневич інформує, що додаткові «канікули» відміняються, і з понеділка заклади освіти продовжать працювати як зазвичай.
Утім, режим економії не скасовано, тож залишається питання: чи могла Україна у ситуації, що склалася (через примхи погоди і злу волю “Газпрому”), уникнути цієї напруги, не «прикручувати» батареї, не допустити галасу довкола навчання у школах і вишах? Невже у нас нема іншого плану дій на випадок надзвичайних ситуацій з газом? Де об'єктивні фактори, а де — суб'єктивні, які можна і треба було передбачити?
“Проблема у тому, що чим менше у сховищах газу, тим меншу добову кількість його можна підняти. У цей період опалювальний сезон зазвичай йде до кінця, то й газу в сховищах вже мало. А ще цього року погода підвела, найбільші морози вдарили вже навесні. Але на цей випадок у системі теплозабезпечення мають бути резервні види палива (вугілля, мазут). Крім того, потрібно було більше законтрактувати газу з Європи, а не сподіватися на “Газпром”. Проблема у тому, що на сьогодні у “Нафтогазі” працює молода та перспективна команда, але їм не вистачає досвіду. Крім того, уряд займає пасивну позицію "американського спостерігача". Іншими словами, спостерігаю, коментую, але не втручаюсь і ні за що не відповідаю”, — вважає експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Джерело:
