З початку широкомасштабної агресії Україна за рахунок збереження транзиту російських енергоносіїв допомогла РФ заробити близько $25 млрд., а із часу захоплення Криму ця цифра сягнула $200 млрд. Нещодавно був укладений контракт між компаніями MOL та Укртранснафта на продовження транзиту нафти закупленої у Лукойлу. Однак, формально через територію України транспортується нафта саме MOL, але Лукойл від цього не став заробляти менше, вправно обійшовши українські санкції за сприяння української сторони.

Водночас, із західних ЗМІ поступає інформація, що за схожим сценарієм може з 1 січня 2025р. транзитуватися територією України так званий азербайджанський газ, але в реальності то реекспорт газпромівського ресурсу.

Й що цікаво, за інформацією бувшого члена уряду Словаччини, із ініціативою створення схеми реекспорту російського газу з азербайджанською прокладкою, вийшла українська сторона в особі НАК "Нафтогаз України". У цьому зв’язку важливо, зазначити що питання збереження чи не збереження транзиту повинно розглядалося, насамперед, із військово-політичних, а не комерційних інтересів окремих економічних суб'єктів.

До плюсів збереження транзиту російських енергоносіїв слід віднести:

• Україна від транзиту отримуватиме до $1 млрд.
• Збереження декількох тисяч робочих місць
• Зниження ризиків обстрілів газової інфраструктури. Проте, вони все рівно залишатимуться, оскільки повітряно-космічні сили РФ атакували газові об'єкти вже понад 10 разів попри транзит російського газу
• Обіцянки урядами Угорщини та Словаччини не ставити перепони щодо поставок електричної енергії в Україну

Мінусами збереження транзиту російських вуглеводнів є:

• Отримання РФ близько $11 млрд. на рік
• Ускладнення аргументації чому міжнародні партнери мають посилювати санкції, коли сама Україна допомагає РФ їх обходити
• Допомога РФ через великі дисконти на нафту та газ дозволяє втримуватися при владі в Угорщині урядам, що в обмін на це гальмують вступ України до НАТО та ЄС, а також блокують військову та фінансову допомогу

Натомість, енергетичні компанії SPP та OMV дотепер не виявили особливого бажання брати на себе ризики за тою схемою із "азербайджанським" газом, яку їм запропонував НАК "Нафтогаз України". Теж саме стосується й компанії Sokar. Таким чином, продовження у 2025 р. транзиту через Україну газу із російських родовищ знаходиться під великим питанням.