У суботу 9 грудня 2023р. Регулятор затвердив тариф на передачу та диспетчеризацію для НЕК «Укренерго» на 2024р. Цього разу Комісія відмовилася від практики змінювати тариф на передачу щоквартально, як у 2023р., і тому маємо єдиний тариф на весь рік.
Звичайно, зміна тарифу для Оператора системи передачі (ОСП, Укренерго) викликала палкі дискусії. Як кажуть учасники ринку та профільні асоціації, рівень тарифу є недостатнім для виконання Укренерго всіх зобов’язань (за існуючої моделі ринку) — позикових та щодо фінансування послуги «зеленого» тарифу для збільшення частки ВДЕ у структурі загального виробництва електроенергії.
Заради справедливості слід зазначити, що помітне послаблення адміністративного тиску у цьому році на ринок (зокрема, через підвищення граничних цін) дозволило компаніям вітрової енергетики вийти із балансуючої групи Гарпоку й більше орієнтуватися на ринкову конкуренцію, базуючись на власній торгівельній стратегії. Тобто, сектор ВЕС став в Україні більш резистентним до тарифних баталій Укренерго.
ВЕС вже можуть працювати на ринку без «зеленого тарифу», а ось для СЕС ситуація залишається ще досі чутливою через ручне регулювання ринку, прайс-кепи, непередбачуваність регуляторного поля, тощо. Власне, коли ми рухаємося у бік лібералізації ринку, то й підтримка будівництва навіть нової генерації не буде потрібною.
Як приклад, два найбільші виробники зеленої електроенергії Elementum Energy та ДТЕК працюють у ринку й повертатися під крило Гарпока не збираються. У останнього, взагалі, в планах розпочати будівництво другої черги Тилігульської ВЕС, яка відразу зорієнтована працювати в ринку.
Натомість, проблемами ринку електроенергії в Україні залишаються так звані ПСО — для населення, «зелених», а також псевдо ПСО на балансуючому ринку, де зібралося понад 5,5 тис. підприємств, яким на законодавчому рівні дозволено отримувати електроенергію в незалежності від рівня розрахунків.
Також, зараз точаться розмови про запровадження «імпортного» ПСО — коли Укренерго вимушене буде субсидіювати імпортерів електроенергії власним коштом.
Не зважаючи на усі труднощі, як об’єктивні так й штучно створені, існує реальна можливість позбавитися вказаних викривлень ринку через поступове скасування «зеленого» ПСО, але для цього потрібно перейти на рівень граничних цін, що діють згідно Регламенту ЄС 1222/2015 й не змінювати їх у перманентному режиму з опорою на досить сумнівну методику НКРЕКП.
Тоді й ніяке «імпортне» ПСО не знадобиться. ПСО для населення доцільно також трансформувати — від субсидування «дешевою» ціною багатих й бідних до надання грошових адресних субсидій виключно малозабезпеченим.
Відмова від рудиментарних держпланівських методів управління сектору й перехід до ринкового регулювання, насамперед, шляхом реагування на антиконкурентні прояви із застосуванням REMIT — єдина дорога у правильному напрямі для виробників й споживачів.
Проте, подальше продовження застосування адміністративних практик призведе тільки до остаточного знищення інвестиційного клімату, збільшення дефіциту потужності, монополізації й в кінцевому випадку — до більших цін на електроенергію порівняно із тими що формуються у прозорому, конкурентному середовищі згідно правил ЄС. Про стабільність роботи енергосистеми за даного сценарію навіть не хочеться говорити. Залишається сподіватися, що у НКРЕКП наступного року вистачить волі та відповідальності щодо зняття неринкових обмежень.
