Потрібно розуміти, що це не консульство. В кожному разі, відновлення роботи представництва — правильний крок.
Про це в коментарі "Слову і Ділу" розповів співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков, оцінюючи рішення Кабміну про відновлення роботи представництва Міністерства закордонних справ в Ужгороді.
"Сенс ініціативи полягає в тому, що сьогодні йдуть активні переговори з угорською громадою в цьому регіоні. Керівництво МЗС робить обережні кроки, які спрямовані на те, що діалог все-таки розвиватиметься й дасть певний результат. Однією зі сторін цього діалогу є представники меншин на території Закарпаття", — зазначив Пашков.
За його словами, для оптимізації діалогу, інституалізації цього процесу, мабуть, і ухвалили таке рішення.
"Це правильне рішення. Тому що є необхідність постійної присутності МЗС, потрібні прямі контакти, не наїздами, дистанційно, а на місці. Необхідне регулярне спілкування з угорською громадою", — уточнив експерт.
На його думку, в контексті тих складних проблем, які виникли між Будапештом і Києвом останнім часом, це слушний крок.
"Позиція угорської сторони, яка зорієнтована на перешкоджання Україні в євроінтеграції, неадекватна. Цей вузол потрібно розв'язувати", — додав він.
Однак поки зарано робити висновки про радикальні настрої Будапешта, наголосив фахівець
"Парламентські вибори в Угорщині пройдуть у квітні 2018 року. Потрібно дочекатися їхніх результатів. Ситуація може перейти в більш-менш оптимальне русло", — припустив Пашков.
Крім того, вже є рішення Венеційської комісії й цілком можливий компроміс щодо освітнього закону, підкреслив він.
"Може бути дискусія щодо статті 7. Йдеться про продовження адаптаційного періоду. Тому цілком можливі компромісні варіанти. Не варто роздувати з цього радикальну проблему. Це намагається зробити угорська сторона, але лише з огляду на внутрішній порядок денний", — констатував фахівець.
Він акцентував, що проблема угорської громади лежить не лише на МЗС.
"Важливо, що підключилися Міністерство освіти та Кабмін. Це стосується етнічної меншини, а її потреби пов'язані не лише із зовнішньою політикою, але й із соціально-культурною сферою. Це завдання різних міністерств і відомств", — резюмував Михайло Пашков.
