Коли запрацює деокупована ЗАЕС? Можливо — ніколи

20 червня 2024

Розмови про наближення деокупації Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) — лише політичні заяви. Слова президента Зеленського про те, що Глобальний саміт миру наблизив деокупацію ЗАЕС, був посилом політикам, споживачам інформації — але вони не підтверджені жодними технічними заходами, жодними діями російської сторони, а без цього станцію звільнити мирним шляхом неможливо. А російська сторона абсолютно не налаштована на це.

У декларації саміту наголошується на необхідності повернути Києву контроль над Запорізькою АЕС. На сьогодні це не реально. Це просто декларація, яка нічого не додає нам.

Вже було три декларації і три резолюції безпосередньо МАГАТЕ із закликами виведення російських військ із Запорізької АЕС і передачу її під повний контроль України, але російська сторона повністю ігнорувала ці заклики.

Так само вона проігнорує і нинішню декларацію. Розраховувати на те, що після цієї декларації будуть якісь наслідки це наївно. Росія не збирається йти ні на які поступки. Ми чули заяви так званого президента РФ Володимира Путіна, з яких зрозуміло, що Росія навпаки підвищує градус напруги і хоче захопити все більше території України.

Якщо пофантазувати, що станція буде деокупована, то про повноцінне відновлення її роботи не можна говорити найближчим часом. По-перше, необхідно буде одразу створити міжнародну комісію, зокрема з представників МАГАТЕ, Європейського співтовариства з атомної енергії та інших міжнародних організацій з вивчення стану станції через окупацію її Росією. Треба буде займатися її розмінуванням, тому що вона, ймовірно, буде повністю замінована. Також можна припустити, що обладнання там буде не в найкращому стані, бо росіяни на станції не займаються належним його обслуговуванням. Тому потрібно буде все це досліджувати, оцінювати — і на це піде не рік і не два. Багато років може бути необхідно на те, щоб можна було почати думати про перезапуск станції. Якщо це буде взагалі можливим.


Переговори

На сьогодні звільнення ЗАЕС політичним шляхом, тобто шляхом переговорів — абсолютно нереальна опція. Станцію можна звільнити військовим шляхом, примусивши Росію вийти з цього регіону. Інших способів сьогодні не існує.

Політичні домовленості — також сумнівний варіант, тому що домовлятися нема з ким і нема про що. Путін уже озвучив свої умови капітуляції України. Він не збирається зупинятися і домовлятися, він націлений на захоплення України.

Це стратегія Росії і вона її не змінювалася і не зміниться, доки в Кремлі керує "КДБістська група товаришів".

У світі не було прецедентів захоплення атомних станцій. Нікому в голову не приходило, що можна окупувати атомну станцію, розмістити там свої військові групи, зброю. До цього навіть ІДІЛ та інші терористи не додумалися. Тому жодними документами, що регламентують роботу атомної станції, не передбачено механізму, як мало б відбутися звільнення станції.


Консервація

ЗАЕС давно не працює в нормальному режимі, тож наразі не можна говорити, чи доцільно з економічної точки зору буде її запускати в роботу, чи вигідніше законсервувати і не використовувати взагалі. На це зараз ніхто не відповість: потрібно робити дуже серйозну оцінку, аналіз за участю фахівців, міжнародних комісій. Ця робота буде довготривалою — мінімум рік, щоб оцінити ситуацію, перевірити обладнання, розмінувати територію.

Коли може бути відновлена робота станції після деокупації сьогодні неможливо сказати. Є варіант, що можливо через 3 роки можна буде відновити роботу якихось блоків. Але є й варіант, що взагалі ніколи, бо не виключено, що там могла бути пошкоджена критична інфраструктура.

Не можна виключати, що коли російські війська виходитимуть із ЗАЕС, то щось підірвуть. На сьогодні говорити щось конкретне про подальшу долю станції не реально.

Жодних ознак на сьогодні, що найближчим часом потужності ЗАЕС запрацюють, додаючи енергоресурс для України, немає. Можливо, президент України володіє якимись нам невідомими даними. Але заяви, що деокупація станції відбудеться найближчими місяцями, а відновлення її роботи — найближчим роком, виглядають наївними і нереалістичними.


Джерело:

Володимир Омельченко

Директор енергетичних програм


Народився в 1967 р. в Києві.

Освіта:

Київський політехнічний інститут, факультет хімічного машинобудування (1992).

Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.

Робота:

У 1992–1996 р. працював на різних посадах в галузі машинобудування;

1997–1998 — головний фахівець відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України;

1998–2003 — НАК «Нафтогаз України», очолював напрям транспорту нафти;

2004–2007 — головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України;

з лютого 2007 р. — експерт Центру Разумкова, з 2013 року — директор енергетичних програм.

(044) 206-85-02

omelchenko@razumkov.org.ua

volodymyr.omelchenko