Москва не зацікавлена в реалізації Мінська тією ж мірою, що і на момент його підписання
На черговій зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську українська сторона спробує досягти домовленостей про режим безповоротного припинення вогню в Донбасі.
Оскільки формально у зоні бойових дій встановлено перемир'я, від українських солдатів вимагають відкривати вогонь лише у відповідь на ворожі обстріли. Техніка відведена, озброєння, що залишилися у розпорядженні військовослужбовців, дозволяють лише частково стримувати або випереджати можливі атаки.
Теоретично Україна може в односторонньому порядку ініціювати і навіть вимагати від наших військовослужбовців повного і беззастережного дотримання перемир'я. Однак потрібно розуміти, що це обернеться безкарним розстрілом українських військовослужбовців, тобто, одностороннім припиненням вогню. Ми і без того частково перебуваємо в цій ситуації.
Оскільки немає політичного рішення про вихід із цього конфлікту на рівні нормандського формату, очікувати його врегулювання безпосередньо «на землі» теж не доводиться. Ті переговорні групи, які працюють в Мінську, істотно обмежені в своїх можливостях. Вони можуть досягати і навіть успішно втілювати домовленості виключно з технічних питань. Яких би талановитих дипломатів не послала Україна в Мінськ, вони не можуть вийти за ті політичні рамки, якими обмежені ці переговори: умови Мінських угод, повноваження учасників перемовин і т. д.
Більше того, сам нормандський формат зайшов у глухий кут. За останній час ми почули від Путіна дві заяви, що суперечать одна одній: спочатку російський президент заявив, що він не бачить сенсу в нормандському форматі, а потім люб'язно погодився з тим, що зустрічатися все ж таки потрібно. Думаю, більш щиро він говорив в першому випадку.
Якщо раніше світові лідери говорили про безальтернативність Мінських угод, то сьогодні змінилася і їх риторика, і підхід, а також розуміння причин конфлікту та шляхів виходу з нього. Надія на реалізацію тих підпунктів домовленостей, які просуває Росія, знижується. Москва не зацікавлена в реалізації Мінська тією ж мірою, що і на момент його підписання.
Джерело: