Нова активна фаза війни за Нагірний Карабах, що тривала від 27 вересня, закінчилася фактичною капітуляцією Вірменії і тимчасовими вигодами для Росії. У ніч проти вівторка, 10 листопада, Єреван, Баку і Москва синхронно заявили про повне припинення вогню і всіх бойових дій. Підписана заява між Росією, Вірменією і Азербайджаном також передбачає розгортання російського миротворчого контингенту на 5 років з можливістю пролонгації.

Станом на вівторок, 10 листопада, з Ульяновська вилетіло 12 літаків із російськими миротворцями і технікою. Їх у Карабаху буде майже 2 тис. Азербайджан також заявив про участь турецьких миротворців, але у Вірменії і РФ це заперечили. У все це важко повірити, адже історія з миротворцями ще вчора була неприйнятна ні для Вірменії, ні для Азербайджану, до того ж останній дуже впевнено почувався на фоні підтримки Туреччини.

ТСН.ua дізнавався, як Кремлю у війні між Азербайджаном і Вірменією вдалося зробити із себе миротворця, як підписана мирна заява змінить розклад сил у регіоні і чому все це може зійти нанівець.

На тлі заяв Азербайджану, Вірменія почала масову евакуацію цивільного населення. Проте невдовзі стало відомо про підписання тристоронньої мирної заяви. Чому ж тоді зупинився азербайджанський наступ? На думку співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника, для Азербайджану очевидно не стояло завдання повністю захоплювати Карабах.

"Ціна питання надзвичайно висока. Це були б колосальні жертви серед азербайджанських військових, невідворотною була б загибель мирного населення, не виключені якісь етнічні чистки. Тому це був би колосальний удар по міжнародному іміджу Азербайджану, що йому невигідно. Крім того, як ми знаємо, Азербайджан гарантував собі вихід на Нахічевань (Відділений від Азербайджану Вірменією та невизнаною НКР. — Ред.). Тому мені здається Азербайджан досягнув навіть більше, ніж планувалося", — каже ТСН.ua Олексій Мельник.

Джерело: