Європейські лідери змогли зламати "фронду" з боку Віктора Орбана
У четвер, 14 грудня, Європейська рада ухвалила історичне рішення розпочати переговори про вступ до Євросоюзу України та Молдови, а також Грузії було надано статус кандидата. За це проголосували представники всіх країн-членів ЄС. Президент України Володимир Зеленський, який особисто на саміті не був присутній, назвав рішення Євроради перемогою України та всієї Європи. До останнього багато хто сумнівався, що учасники саміту зможуть домовитися через блокувальну позицію Угорщини. Прем'єр країни Віктор Орбан до останнього наполягав, що Київ нібито не готовий до початку переговорного процесу. Як саме і чому провідні країни ЄС змогли "умовити" угорського прем'єра, читайте у колонці співдиректора міжнародних програм Центру Разумкова Михайла Пашкова, спеціально для "Апострофа".
Для нас таке рішення Європейської ради було очікуваним, хоча ми не відкидали можливості його перенесення на початок наступного року. У тому числі через позицію Будапешта. Також для нас важливе питання — надання Україні 50 млрд євро фінансової допомоги. Як зазначив голова Європейської ради Шарль Мішель, переговори про це ще продовжуються. Відкритим залишається питання, яке рішення країни ЄС ухвалять щодо військово-технічної допомоги Києву, але це, ймовірно, буде озвучено під час другого дня саміту.
Раніше, 8 листопада, Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС, але уряд Угорщини та Словаччини був налаштований вкрай скептично. Якщо словацький прем'єр Роберт Фіцо буквально в останній момент, хай і з деякими застереженнями пом'якшив свою позицію, глава уряду Угорщини Віктор Орбан до останнього був проти.
Перед самим початком саміту ЄС Віктор Орбан наполягав, що Україна нібито не готова до початку переговорного процесу, оскільки, на думку Орбана, Київ не виконав усіх вимог.
Уранці безпосередньо перед початком саміту ЄС голова Ради ЄС Шарль Мішель, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та Віктор Орбан провели зустріч, на якій, мабуть, прем'єру Угорщини зробили серйозну пропозицію, від якої він не зміг відмовитися.
Спілкування з Віктором Орбаном відбувалося наступного дня після зустрічі, на якій Мішель спілкувався з Макроном, Шольцем та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, де йшлося про спільну політичну лінію Європейського союзу. І тут питання щодо України було ключовим. За останні тижні європейські лідери неодноразово давали зрозуміти, що підтримують старт переговорів.
Навколо Віктора Орбана, мабуть, створили таку політичну атмосферу, що практично не лишилося поля для маневру. Вочевидь, компроміс виглядав так: Будапешт на саміті знімає свої заперечення по Україні, а Єврокомісія розморожує 10,2 млрд євро для Будапешта, які були заблоковані через ситуацію з верховенством права в країні. Для Угорщини, яка зараз зазнає економічних труднощів, така сума має суттєве значення.
Також не варто виключати, що через надто проросійську позицію Віктора Орбана у фоновому режимі все частіше витала ідея застосування 7-ї статті Лісабонського договору, згідно з якою країну в ЄС можуть позбавити права голосу. Зрозуміло, що такі погрози публічно не озвучувалися, оскільки для застосування зазначеної норми необхідно дотримуватись низки важливих процедурних моментів, але в повітрі такі ідеї вже, швидше за все, витали. Тим більше, надто жорстка позиція Віктора Орбана щодо України виглядала вже як спроба тиску на Брюссель із деструктивними цілями, а не просто як елемент політичного торгу.
Отже, перед нами відкрився фінальний етап європейської інтеграції України — старт переговорного процесу щодо набуття членства у Євросоюзі. Наразі обставини складаються таким чином, що перший розділ переговорного процесу, швидше за все, розпочнеться у березні наступного року. І це буде непростий процес через цілу низку причин.
По-перше, якщо зараз Віктор Орбан, Роберт Фіцо та інші скептики сказали "так", це не означає, що далі під час переговорного процесу вони взагалі не матимуть заперечень, пропозицій і вимог. Важливо розуміти, що для наших сусідів (Угорщини, Словаччини та Польщі) інтеграція України до ЄС — це низка економічних викликів, особливо у питаннях транспорту, логістики та аграрного сектору. І ці питання треба буде обговорювати.
По-друге, коли ми говоримо, що Україна виконала вимоги для старту переговорного процесу, це не означає, що ми автоматично виконали вимоги для набуття членства. Наразі у паралель йде й виконання Угоди про асоціацію України з ЄС. У рамках переговорного процесу щодо вступу нам потрібно буде зробити велику роботу в Україні: адаптувати близько 3 тис. (причому це приблизна цифра) нормативно-правових документів, удосконалювати судову систему, роботу правоохоронних органів, врегулювати питання, пов'язані з правами національних меншин.
Роботи попереду ще багато, але для нас зараз важливо, що європейські лідери не просто дали нам "зелене світло". Вони також показали, що провідні держави ЄС також зацікавлені в Україні, як і ми в них, і задля цього вони готові йти на складні політичні ходи.
Джерело:
