2 квітня 2021р. КМ України та Нафтогазова Асоціація України (НАУ) підписали Меморандум про наміри щодо створення сприятливого середовища, розвитку добросовісної конкуренції на ринку нафтопродуктів України та задоволення потреб споживачів на період карантину.

Довідково: До складу НАУ входять 14 підприємств. Серед них — WOG, ОККО, Shell, АМІС, SOCAR, KLO, Параллель, Glusco, Укргазвидобування, БНК-Україна. Сукупна кількість АЗС на ринку 12% від загальної кількості, обсяги продаж — до 50% усіх продаж на ринку[1].

За умовами Меморандуму НАУ взяла на себе зобов’язання надавати Уряду інформацію про нелегальний обіг пального. У свою чергу, Уряд вживатиме заходи з протидії нелегальному продажу пального. Також відповідно до умов Меморандуму компанії що входять до НАУ зобов’язалися сплачувати податки в повному обсязі й формувати ціни на ринкових умовах. Зокрема, на період карантину домовлено зберігати ціни на бензин менше 30 грн./л.

З одного боку, рішення виглядає достатньо логічним, оскільки за даними АМКУ у січні-березні ціни на АЗС бензину марки А-95 зросли у середньому на 12,5%, а дизпалива — на 12,93%[2]. Але з іншого боку, звертає на себе увагу той факт, що до НАУ входять найбільші компанії ринку нафтопродуктів. Саме компанії НАУ, яким доручено надавати інформацію про зловживання на ринку, реалізовували бензин А-95 за найвищою ціною в Україні, що наприкінці березня сягала 31,49 грн/літр. Водночас, у мереж які не входять до АЗС ціна на відповідну марку бензину не перевищувала 28 грн/літр.

Крім того, слід враховувати, що компаніям НАУ достатньо легко маніпулювати цінами через застосування системи лояльності, яка дозволяє отримувати знижки до 5 грн./л. Достатньо скоротити цю знижку на 2 грн/літр, що дозволить формально скоротити ціни нижче 30 грн/літр, але фактично витрати споживачів не знизяться.

Безумовно, проблема нелегального обігу пального існує. За оцінками консалтингової компанії А-95 тіньовий ринок нафтопродуктів становить близько 25%, а втрати Державного бюджету від цього сягають 20 млрд. грн/рік[3]. Однак, складається таке враження, що НАУ за допомогою Уряду не стільки хоче зробити ринок більш прозорим й конкурентним, скільки потіснити на ньому менші компанії з метою посилення ринкової влади великих мереж, що входять до її складу.

Замість системної роботи АМКУ та Міністерства економіки із проявами антиконкурентних дій в інтересах споживачів, в черговий раз спостерігаються реактивні дії на зростання цін, що принципово у середньостроковій перспективі не тільки не захистять споживачів від зловживань, але й дозволять великим компаніям посилити свою ринкову владу.

Разом із тим, викликає велике питання факт підписання КМ України Меморандуму з асоціацією, що активно захищає інтереси компанії Glusсo[4], яка включена до санкційного списку РНБО. Раніше СБУ викрила низку серйозних злочинів під час реалізації неякісних нафтопродуктів в країні цією компанією. Сума ухилення від сплати податків, за даними СБУ, становить 240 млн. грн[5].

[1] Нафтогазова асоціація України — http://oilers.org.ua/uk/members-uk/

[2] Джерело — АМКУ, https://amcu.gov.ua/news/komitet-nadav-rekomendaciyi-uchasnikam-rozdribnogo-rinku-shchodo-cin-na-palne

[3] Втрати держбюджету від нелегальних схем на ринку нафтопродуктів у 2021 році перевищать 20 млрд грн — УНК, 31.03.2021 — http://www.ukrnaftacom.com/

[4] Погроми — це ганебне та неприпустиме для правової держави явище – Нафтогазова асоціація України, 24.03.2021, http://oilers.org.ua/uk/2021/03/24/pogromi-ce-ganebne-ta-nepripustime-dlya-pravovoyi-derzhavi-yavishhe/

[5] СБУ обшукує заправки Glusсo. До чого тут Медведчук — ВВС NEWS, 11.03.2021, https://www.bbc.com/ukrainian/news-56362277