Потрібно тверезо дивитися на реальний стан речей на сьогодні. Україна доволі успішно справляється з вторгенням РФ не будучи членом системи колективної безпеки. Тобто по-суті Україна зараз переконливо дає відповідь на це запитання.

Другим момент стосовно реалій. Існуюча процедура приєднання будь-якої країни до НАТО передбачає тривалий період. Тобто це бюрократія: запрошення, потім план більшого членства в НАТО, річні національні програми тощо. Але раптом щось зміниться і Україні зразу дають запрошення, а наступного дня в Брюсселі на флагштоку піднімається прапор нашої держави, тоді я сказав би — так.

Щодо альтернатив. Наприклад, статус особливого союзника США поза НАТО. Як на мене, це в рази сильніші гарантії. Тому що в даному випадку рішення прийматиметься президентом США, а не країнами — членами НАТО. Навіть якщо американський лідер проявляє нерішучість, є двопартійна єдність Конгресу. Тобто імовірність того, що США як союзник виступлять на захист України, в рази вищий, ніж коли ми говоримо про НАТО. Інший варіант — уже існуючий безпековий союз Україна — Польща — Велика Британія. Ну, і ще йдуть дискусії про якісь інші формати — вони можуть бути значно потужніші й надійніші, ніж наразі теоретична можливість набути членство в НАТО в середньостроковій перспективі.

Зрештою, будь-яка військова коаліція буде щаслива мати в своєму складі Україну, враховуючи заслуги ЗСУ та політичні надбання керівництва країни.

Джерело: