Чому в Україні знову і знову вибухають склади зі зброєю

28 вересня 2017

В Україні на військових складах зберігається чимала кількість боєприпасів, зокрема радянського зразка, які потребують утилізації. Через застарілі правила охорони таких об'єктів ці арсенали можуть стати легкою мішенню.

На складах боєприпасів в Україні вже не вперше виникають пожежі, які спричиняють руйнування інфраструктури та людські жертви. Наймасштабніші з них сталися у Новобогданівці Запорізької області у 2004-му та 2007 роках, у Лозовій Харківської області та Сватовомуна Луганщині у 2015 році. Цьогоріч увагу усієї країни до себе привернули пожежі у Балаклії у Харківській області наприкінці березня і тепер — неподалік Калинівки на Вінничині.

Україна вже не вперше стикається із нагальною потребою охорони та гарантування безпеки складів з боєприпасами, які можуть бути серйозною загрозою в умовах гібридної війни з Росією, вказує співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. За його словами, щорічно з оборонного бюджету України на це відділяються кошти. У держбюджеті на 2017 рік за програмою "утилізація боєприпасів та рідинних компонентів ракетного палива, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних сил України" передбачено виділити 141 мільйон гривень.

Однак гроші йдуть здебільшого на пасивні заходи — обваловування майданчиків, де зберігаються боєприпаси, захист від виникнення пожеж чи техногенних аварій, каже експерт. "Захист складів від диверсій завжди мав доволі теоретичний характер. Нині ця загроза стала доволі актуальною. З розвитком технологій безпілотників вже немає необхідності фізично проникати на об'єкт. Військовий караул і колючий дріт вже не можуть захистити ці об'єкти", — констатує Олексій Мельник.

Олексій Мельник наголошує, що зі зміною інструкцій охорони складів Україні варто подбати про підземні сховища для збереження боєприпасів, які потребують утилізації. Оскільки стара зброя, яка дісталася Україні у спадщину після розпаду СРСР, лежить здебільшого на відкритих майданчиках військових складів і є легкою мішенню, особливо у нинішніх умовах. "Треба будувати підземні бункери для зберігання застарілих боєприпасів, але це час і великі кошти", — зазначає експерт. На його думку, знизити потенційну небезпеку від складів, де зберігаються застарілі боєприпаси, може швидка утилізація "радянського спадку".


Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів


Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980–2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001–2004 р. — Центр Разумкова.

2004–2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005–2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

(044) 201-11-95

melnyk@razumkov.org.ua

oleksiy.melnyk