Погода із понеділка після незвичного десятиденного похолодання вже увійшла в звичайні для цієї пори року параметри. Це означає, що скорочується споживання газу й електричної енергії з одного боку, а з іншого — різко збільшується виробництво на сонячних електростанціях. Тож, настав час заповнювати підземні сховища газу (ПСГ).
За 180 діб — до середини жовтня, необхідно забезпечити заповнення спустошених ПСГ. Прогнозований обсяг активного газу має бути напередодні опалювального складати до 9 млрд. куб. м. (зараз менше 1 млрд. куб. м). Із них близько 4,5 млрд. куб. м Україна змушена буде імпортувати через рекордно низькі запаси у сховищах та руйнацію російськими агресорами значної частини потужностей газовидобутку (до 40%). За даними НАК «Нафтогаз України» близько половини потужності вже вдалося відновити.
Для того, щоб своєчасно заповни ПСГ необхідно вже прямо зараз розпочати імпортувати газ на рівні 25 млн. куб. м на добу упродовж усього сезону закачування. Для цього знадобиться близько 2,0 млрд. євро. Самостійно НАК «Нафтогаз України» не зможе залучити таку суму. Так, ЄБРР та норвезькі фонди вже надали близько 400 млн. євро, але цього явно недостатньо.
Вже очевидно, що обрана модель газового ринку вже себе вичерпала. Згідно неї державна монополія виконує функцію ПСО для населення, ще й реалізує газ внутрішнього видобутку для комерційних суб’єктів за ціною значно нижчою за фактичний імпортний паритет, а потім змушена імпортувати газ для населення собі у збиток.
Як на мене, єдиний варіант виходу із цієї скрутної ситуації — залучення до імпорту європейських та вітчизняних трейдерів та великих промислових споживачів газу. Для цього слід лібералізувати газовий ринок. Після припинення поставок російського газу у 2015р. виникла така ж сама проблема із дефіцитом, але вона була вирішена саме через лібералізацію ринку. Іншого шляху я не бачу й зараз, оскільки фінансувати імпорт газу із Держбюджету в умовах гострого дефіциту коштів на ВПК підчас широкомасштабної війни, то шлях до поразки.
НАК «Нафтогаз України» для виконання функції постачальника спеціальних обов’язків (ПСО) й утримання цін для населення та ТКЕ на поточному рівні доцільно сконцентрувати увесь свій видобувний ресурс виключно для забезпечення вказаних категорій споживачів, а також на покритті дефіцитного обсягу за рахунок закупівлі газу у приватних компаній за конкурентними цінами.
Час не чекає. Немає у нас часу надіятися на більш сприятливу цінову кон’юнктуру у Європі. Адже питання не тільки в грошах, але й у обмеженій пропускній здатності європейських інтерконекторів, що зв’язують газотранспортні системи України та країн ЄС, а також у власних потребах країн Центральної Європи.
