Олександр Васильович Разумков народився 17 квітня 1959 року в м.Бердичеві Житомирської області. Середню школу закінчив із золотою медаллю. Працював слюсарем-інструментальником на Бердичівському верстатобудівному заводі "Комсомолець".
У 1977 році вступив на факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, який закінчив у 1982 році.
Протягом 1982–1985 років — лектор відділу пропаганди та культурно-масової роботи Дніпропетровського обласного комітету комсомолу України. В 1985–1990 роках працював у Центральному Комітеті комсомолу України, зокрема — завідувачем відділу ідеологічної роботи.
У1990–1994 роках — завідувач секретаріату Комісії Верховної Ради України у справах молоді.
З липня 1994 року по грудень 1995 року — Перший помічник — керівник групи помічників та референтів Президента України. В грудні 1995 року публічно висловив незгоду зі стилем роботи та системою інформування глави держави, які встановилися в Адміністрації Президента, і за власним бажанням залишив посаду.
Протягом січня 1996 року – червня 1997 року очолював Раду експертів Українського центру економічних і політичних досліджень.
У червні 1997 року, за пропозицією Президента України, повернувся до роботи у владних структурах. З червня 1997 року до 29 жовтня 1999 року — Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, одночасно продовжував очолювати Раду експертів УЦЕПД. З грудня 1997 року — керівник української частини Стратегічної групи з питань україно-російських взаємовідносин.
У 1998 році за вагомий особистий внесок у зміцнення національної безпеки України Президентом і Міністром оборони України нагороджений іменною вогнепальною зброєю.
Помер 29 жовтня 1999 року. Залишив двох синів.
24 жовтня 2000р. рішенням Ради засновників Українському центру економічних і політичних досліджень присвоєно ім’я Олександра Разумкова.