Різноспрямовані очікування

12 жовтня 2023

Ми неодноразово звертали увагу на порівняльні особливості результатів опитувань Центру Разумкова стосовно економічних відчуттів та оцінок домогосподарств про «правильності» розвитку ситуації в країні. Значну роль у психологічному сприйнятті «правильності» відіграють поточний економічний стан (рівень добробуту родини) і економічна стійкість домогосподарств, а також т.зв. впевненість у «завтрашньому дні». Якщо респондент характеризував розвиток подій у правильному напрямі, у більшості випадків це означало, що й стосовно власного добробуту особа має позитивні поточні і віддалені очікування. Однак, економічне покращення не може «компенсувати» втрати, упущення, недоліки в інших суспільних, соціальних і гуманітарних сферах. А відтак — зростання розриву між динаміками (покращання) добробуту і (погіршення) суспільно-політичної атмосфери є свідченням наростання невдоволення суспільства владними діями.

Зокрема, у періоди «спокійного» (без зовнішніх шоків чи внутрішніх політичних збурень) розвитку країни економічні чинники (відносна стабільність і передбачуваність роботи підприємств, поступове, хоча й незначне, підвищення заробітних плат) стають визначальними для визначення поточного стану і найближчих перспектив як добробуту домогосподарств, так і діяльності підприємств.

Подібним чином, у періоди гострих зовнішніх шоків (коронавірусна пандемія, російська агресія) економічні складові розвитку країни поступаються суспільно-політичним, що зумовлено, насамперед, консолідацією суспільства для протидії шоку чи кризі, причому подібність в оцінках ситуації та напряму її змін проявляється близькими оцінками як на рівні домогосподарств, так і підприємств.

В інші ж періоди (коли негаразди мають переважно внутрішню природу) відчуття та оцінки розвитку країни, які представляються домогосподарствами та підприємствами, частіше різняться. Більше того, саме відмінність у таких оцінках (домогосподарств і підприємств) є свідченням наростання внутрішніх суперечностей, відчуттям невдоволення від діяльності влади чи хибності впроваджуваної соціально-економічної політики. Такі результати, хоча й суб’єктивного характеру, все ж можуть слугувати «підказкою» стосовно позитивних змін чи «вузьких місць», які створюють, відповідно, стимули і бар’єри на шляху розвитку країни.

(1). Одним з центральних в опитуваннях Центру Разумкова є питання стосовно правильності руху країни. Розподіл відповідей на вказане питання значною мірою відображає узагальнені поточні здобутки і суперечності розвитку країни.

Нагадаємо, в останній рік напередодні повномасштабного вторгнення, попри відносно стійку (хоча й слабку) економічну динаміку, ситуація в країні характеризувалася нарощуванням політичного протистояння. І не зважаючи на послідовне нарощування заробітних плат, число тих, хто у середині 2021 р. вважав, що події розвиваються у неправильному напрямі майже втричі перевищувала чисельність тих, хто висловлював переконання, що країна рухається у правильному напрямі (таблиця «У правильному чи неправильному напрямі…»).

Після початку протидії вторгненню російських військ в Україну, згідно соціологічних досліджень Центру Разумкова, частка тих, хто вважав, що події розвиваються у правильному напрямі, постійно зростала, досягши максимального показника наприкінці зими 2023 р., коли високими були очікування швидких перемог ЗСУ і звільнення країни від загарбника.


У правильному чи неправильному напрямі розвиваються події в Україні,
% відповідей

05'21

09'22

11'22

01'23

02–03'23

05'23

07’23

У правильному напрямі

21,5

51,0

51,2

58,9

60,6

55,7

52,1

У неправильному напрямі

59,6

27,8

29,4

23,6

21,0

21,9

26,8

Важко відповісти

18,9

21,3

19,4

17,5

18,5

22,4

21,1


Втім, надалі, і особливо у літні місяці 2023 р., спостерігалося зниження цього показника — до 52% у липні, тобто до рівня, який спостерігався восени 2022р., коли настрої та очікування українців та їх оцінки розвитку, хоча вже були вельми позитивні, однак все ще відображали високі ризики ескалації, і до менше 49% у серпні–вересні (найнижчі показники за останній рік), коли стало зрозумілим, що звільнення країни затримується. (Відповідним чином суттєво зросла частка тих, хто вважає, що розвиток країни йде у неправильному напрямі — з 21% взимку до понад 30% у вересні 2023 р.). (Див. таблицю «Правильність напряму розвиваються події в Україні у ІІ п/р»)


Правильність напряму розвиваються події в Україні у ІІ п/р,
% відповідей

07’23

08'23

09'23

У правильному напрямі

52,1

48,2

48,7

У неправильному напрямі

26,8

29,5

30,5

Важко відповісти

21,1

22,3

20,8


Між тим, не зважаючи на зниження відповідного показника у літні місяці, майже половина респондентів зберігає оптимістичні оцінки і переконані у правильності руху країни (песимістичних оцінок дотримується менше третини респондентів).

(2). Поряд з дослідженнями Центру Разумкова, у публічному просторі також представлена низка результатів досліджень стосовно оцінок економічного поточного стану підприємств та їх найближчих перспектив країни. Звернемо увагу на результати дослідження очікувань промислових підприємств у 2023 р. щодо перспектив розвитку їх ділової активності, представленого Держстатом України. Звичайно, об’єкти двох згадуваних досліджень різні — уявлення і відчуття розвитку у «простих» громадян (домогосподарств) і (керівників) промислових підприємств цілком можуть відрізнятись, що погіршуватиме сумісність результатів. Однак такі дослідження все ж надають можливість оцінити поточні процеси в країні з різних позицій.

Так, Індикатор ділового клімату в промисловості, значення якого у січні–травні 2023 р. покращувалося, у літні місяці демонстрував погіршення, а у вересні знизився порівняно із липнем 2023р. на 0,4 в.п. і становив мінус 0,1% (таблиця «Очікування промислових підприємств щодо їх поточної ділової активності»). При цьому значення Індикатора ділової впевненості, хоча й залишається негативним, однак засвідчує слабку позитивну тенденцію до покращення.


Очікувань промислових підприємств щодо їх поточної ділової активності,
% відповідей

03'23

05'23

07’23

09’23

Індикатор ділового клімату у промисловості

-0,3

0,6

0,3

-0,1

Індикатор ділової впевненості в промисловості

-8,7

-6,7

-7,0

-6,8


Тобто, в оцінках поточного стану і розвитку домогосподарств і підприємств простежується їх (оцінок) погіршення. Особливо «неприємним» є те, що спостерігаються спадні тенденції в оцінці ділового клімату в умовах продовження активних воєнних дій. Що може засвідчувати повернення влади до практики посилення адміністрування в економічній сфері, хоча вимогою часу є максимальне сприяння діловій активності, насамперед у промисловості, яка переважно безпосередньо працює на перемогу.

(3). Наступне важливе питання значною мірою характеризує не стільки поточні оцінки громадянами, скільки стосується очікувань змін найближчім часом, зокрема у тримісячний період. Йдеться про очікування домогосподарствами змін у економічному середовищі країни, що найчастіше пов’язано і з очікуваннями змін у частині власного добробуту. Зазвичай, оцінки змін власного добробуту є дещо вищими, ніж оцінки економічного становища країни загалом. А погляд у найближче майбутнє зазвичай пов’язується із напрямом і динамікою розвитку країни.

Натомість, стосовно найближчого періоду тут також спостерігається певна суперечність. В той час, як оцінки правильності руху країни демонструють тенденцію до погіршення (таблиця вище «Правильність напряму розвиваються події в Україні у ІІ п/р»), оцінки найближчих змін економічного становища в країні вказують на позитивні очікування (таблиця «Як зміниться економічне становище в Україні у найближчі три місяці»), а баланс відповідей у вересні досяг рекордного у 2023 р. рівня. Така розбіжність у динаміках може зумовлюватись тим, що громадян дедалі більше починають турбувати суспільно-політичні проблемні сфери, а не лише виживання у воєнний період. Тобто очікування економічного покращення не затьмарює негативні прояви сьогодення у суспільно-політичних сферах, які можуть ускладнити і перспективи економічного відновлення.


Як зміниться економічне становище в Україні у найближчі три місяці,
% відповідей

Липень 2023р.

Вересень 2023р.

Зміниться на краще

7,8

10,0

Зміниться на гірше

34,9

28,2

Не зміниться

42,9

49,8

Важко відповісти

14,4

12,0

Баланс (позит — негат)

-27,1

-18,2


Разом з тим, окремі показники очікувань промислових підприємств мають різноспрямований характер. Так, очікування у вересні 2023р. щодо обсягу виробництва продукції в найближчі три місяці в промисловості становили плюс 11%, що є досить високим значенням. Однак, при цьому ризики скорочення чисельності працівників залишаються значними. Загалом, оцінка майбутнього розвитку бізнес-ситуації в країні залишається практично без змін (таблиця «Очікування промислових підприємств щодо перспектив розвитку ділової активності»). Значення ж Індикатора ділової впевненості, хоча й залишається негативним, однак демонструє слабку позитивну тенденцію до покращення.


Очікувань промислових підприємств щодо перспектив розвитку ділової активності
(у наступні три місяці), % відповідей

03'23

05'23

07’23

09’23

Очікувані зміни обсягу виробництва продукції в промисловості

7

10

8

11

Очікувані зміни кількості працівників на промислових підприємствах

-12

-7

-8

-8

Очікувані зміни обсягу іноземних замовлень на виробництво продукції (експортного попиту) у промисловості

2

1

-2

-1

Оцінка майбутнього розвитку бізнес-ситуації промислових підприємств

64

65

64

66

Це дозволяє стверджувати, що, хоча оцінки поточної діяльності влади по підтримці економічної активності погіршилися, у короткостроковому аспекті бізнес зберігає оптимізм і бачить можливості розширення власної активності. Між тим, є підстави стверджувати, що впроваджувана економічна політика має бути зрозумілішою для підприємництва.

Наголосимо, чітке визначення суспільних цілей і впевненість у правильності руху країни сприятимуть зростанню соціального оптимізму і економічної спроможності, а з тим і суттєвому покращенню очікувань стосовно здатності України долати і зрештою подолати існуючі проблеми і труднощі.

Василь Юрчишин

Директор економічних і соціальних програм


Народився в 1955 р. в Кам’янці-Подільському.

Освіта:

Київський державний університет імені Т. Шевченка, факультет кібернетики (1977).

Кандидат фізико-математичних наук (1989).

Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України (1994).

Доктор наук з державного управління (2003).

Автор близько 100 наукових праць.

Робота:

Протягом 1977–1993 р. працював в Київському університеті на посадах інженера, наукового та старшого наукового співробітника; 

1994–1999 — головний дослідник з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень, Фонду розвитку банківської справи і фінансів;

1999–2004 — доцент кафедри економічної політики Української (нині Національної) академії державного управління при Президентові України;

1999–2004 — директор з досліджень Агентства гуманітарних технологій, потім Агенції соціального проектування;

2002–2003 — радник Міністра економіки України;

з квітня 2004 р. — професор кафедри економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України;

з червня 2005 р. — директор економічних програм Центру Разумкова.

(044) 201-11-90

yurchyshyn@razumkov.org.ua