Українська стратегія газовидобутку має бути переглянута

Українська стратегія газовидобутку має бути переглянута та бути націлена на відкриття нових родовищ та залучення іноземних інвестицій. Таку думку висловили спікери форуму Ukrainian gas open, який був організований Energy Club та проходив 27 вересня у Києві в готелі Хаятт.

Модератором заходу, який складався з трьох панельних дискусій присвячених видобутку, інфраструктурі та ринкам, виступив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Максим Білявський, — «Розглядати газову галузь потрібно комплексно, усі ланцюжки взаємопов’язані та вцілому від їх злагодженої роботи залежить надійність постачань і власне енергобезпека України. Сьогодні важливо розуміти стратегічну задачу — відмовитись від імпорту, для цього потрібно розвивати видобуток та переглянути діючу стратегію».

Спікерами Ukrainian gas open були Президент Асоціації надрокористувачів Роман Сторожев; член Федерації роботодавців України Віталій Немилостивий; колишні керівники АТ«Укргазвидобування» Ілля Рибчич та Юрій Нагорняк; Голова правління Trident Acquisition Ілля Пономарьов; Голова Держенергоефективності Сергій Савчук; головний метролог АТ «Укртрансгаз» Микола Болховітін; Голова Української енергетичної біржі Олексій Дубовський; Президент Асоціації газових трейдерів Андрій Мизовець; старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар; Голова правління АТ «Харківгаз» Дмитро Новицький; Фінансовий директор АТ «Вінницягаз» Сергій Кібітлевський; старший науковий співробітник Київського міжнародного інституту соціології Ольга Лиса; експерти Марія Яковлєва та Андрій Закревський; журналіст інформаційного агентства «Українські новини» Юрій Дощатов.

Учасники панельної дискусії «Національний видобуток: яку стратегію слід обрати?» дійшли спільної думки про те, що тренд падіння цін в Європі пов’язаний з боротьбою за цей ринок, відтак демпінг цін впливає на рентабельність видобувних компаній. Одночасно з цим в Європі актуальний інший тренд- це зупинка вугільних ТЕС та перехід на альтернативну енергетику та природний газ. Тому, якщо розглядати середньострокову перспективу, то попит на блакитне паливо все рівно буде зростати.

За словами Президента асоціації надрокористувачів України Романа Сторожева, — «Україні потрібно вкладати у видобуток, однак якщо держава не здатна управляти ефективно своїми активами, то значить їх потрібно продати! Ми повинні підтримувати рівень видобутку і по Укргазвидобуванню, і по Укрнафті навіть в таких складних цінових умовах і це завдання мінімум. Ми повинні нарощувати мінерально-сировинну базу, продавати ліцензії, щоб виробництво газу збільшувалось, а не знижувалось. Щоб через 2 роки, коли ціновий тренд піде в гору, ми не розмахували руками».

На думку колишнього керівника АТ «Укргазвидобування» Ілля Рибчича, на сьогоднішній день газовидобувна галузь України в надскладному стані, особливо що стосується кадрового потенціалу, перш за все буровиків.

«Я думаю, що видобуток в Україні і далі буде падати. Дай Бог, щоб я помилився. Збільшення видобутку в Україні нікому не потрібно. Коли газ продавали по 200 грн при курсі 8 грн/долар, Укргазвидобування збільшувало видобуток, були відкриті нові родовища, яких зараз не відкривають. Сьогодні в 10 разів збільшився дохід компанії, це достатньо коштів, щоб збільшити видобуток. Сьогодні не потрібен ніякий інвестор. В Україні інвестор — народ, який платить високу ціну за газ», — підсумував Рибчич.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченко, який також брав участь в дискусіях з спікерами заходу, потрібно провести аудит державних газовидобувних активів та основних заходів.

«Перш за все потрібен аудит, що на сьогоднішній день мають державні газовидобувні компанії, як в частині родовищ так і в частин основних засобів. Далі, виходячи з цієї інформації, побудувати реальну дорожню карту нарощування видобутку з акцентом на справедливу і ринкову ціну на видобутий ресурс», — наголосив Омельченко.

Окрема дискусія також була розгорнута, щодо перспектив видобутку блакитного палива на шельфі Чорного моря. Голова правління Trident Acquisition Ілля Пономарьов висловив свій власний прогноз, — «Мій прогноз щодо шельфу песимістичний. Я чув, що новий конкурс, який оголосить Кабмін, передбачатиме, що вже не буде продаватись одним лотом ділянка на шельфі Дельфін, буде чотири лоти. В таких умовах для компанії Trident, «Нафтогаз України» стане конкурентом і тієї кооперації, яка передбачалась, вже не буде. Ми постараємось уникнути судових тяжб з українською державою. Але ж ми витратили 12 млн доларів на підготовку до конкурсу по шельфу. Тому ми надіємось, що домовимось і збережемо свою присутність в Україні, зайшовши в інший проект. Я вже бачу конструктив зі сторони Уряду в цьому питанні».

На думку Пономарьова, з шельфом нас чекають невдалі конкурси, на якому будуть такі ж гравці, що й на родовищах на суходолі, якщо Уряд не введе належні кваліфікаційні вимоги.

Одночасно з нарощуванням видобутку природного газу має вдосконалюватись політика енергоефективного його споживання. Україна вже має здобутки в цьому контексті, якщо у 2014 р. населення, бюджетна сфера та підприємства ТКЕ спожили 24 млрд куб. м. газу, то у 2018 р. — 18 млрд куб. м газу. Річний обсяг скорочення використання газу — 6 млрд кубометрів, що складає близько 1,2 млрд євро, які держава щороку заощаджує на закупівлі блакитного палива.

«Щодо заміщення газу, то за останні 5 років понад 500 млн євро інвестовано у близько 2300 МВт нових котелень та біоТЕЦ, які працюють на альтернативних джерелах енергії. Також в країні встановлено 70 МВт біогазових установок, що у понад 3 рази більше, ніж наприкінці 2015 року (18 МВт). Ми продовжуємо активну роботу в цьому напрямку», — підкреслив Голова Держенергоефективності України Сергій Савчук.

Наступні дві панельні дискусії були присвячені питанням «Інфраструктура — партнер видобувника та споживача» та «Як відкрити український газовий ринок?». Дискусія була розпочата з презентації соціологічних досліджень, які були проведені Київським міжнародним інститутом соціології в період з 22 по 26 серпня 2019 року. Загалом було опитано 2000 респондентів, причому похибка вибірки з ймовірністю 0,95 не перевищує 3.3%.

Дані проведеного опитування свідчать, що споживачі у більшості швидше задоволені отримуваними енергетичними послугами в аспектах якості енергоресурсу та безперебійності. Зокрема, серед тих, хто користується послугою газопостачання, якістю енергоресурсу задоволені 62%, безперебійністю — 94%. Серед користувачів послуг теплопостачання якістю задоволені 54%, безперебійністю — 73%. Якістю електропостачання задоволені 77%, безперебійністю — 75%. Рівень задоволеності послугами газопостачання та енергопостачання дещо вищий серед мешканців багатоквартирних будинків та у містах, теплопостачання — серед мешканців приватних будинків і в сільській місцевості.

Доволі багато споживачів енергетичних ресурсів із інформації в рахунках не розуміють, скільки саме вони сплачують за спожитий енергоресурс, а скільки — за послугу з його доставки до оселі. Щодо газопостачання 50% вказали, що із щомісячних рахунків їм зрозуміло, скільки саме вони сплачують за спожитий енергоресурс, а скільки за послугу із його доставки до оселі, не зрозуміло — 45%. Щодо теплопостачання розуміють, скільки вони сплачують за тепло, а скільки — за доставку 51%, ні — 44%, щодо електропостачання відповідно розуміють 64%, ні — 33%. Розуміння того, скільки вони сплачують за спожитий енергоресурс, а скільки — за послугу з його доставки, практично не залежить від типу населеного пункту, типу помешкання або віку.

Споживачі у більшості зацікавлені у тому, щоб одержувати деталізовану інформацію про складові вартості послуг енергопостачання: понад три чверті опитаних (77% щодо послуги газопостачання, 81% — теплопостачання, 80% — електропостачання) відзначили, що для них важливо розуміти, скільки саме вони сплачують за спожитий енергоресурс, а скільки — за послугу його доставки до оселі. Дещо більшою мірою в отриманні подібної інформації зацікавлені люди молодшого віку (18-28 років), але в усіх вікових групах відсоток зацікавлених становить більшість.

Головний метролог АТ «Укртрансгаз» Микола Болховітін, виступаючи в панельних дискусіях присвячених інфраструктурі та ринку звернув увагу на питання якості природного газу та роботи оператора газотранспортної системи в режимі добового балансування.

Частину виступу Болховітіна, щодо переходу на енергетичні одиниці вимірювання газу, продовжив Голова правління АТ «Харківгаз» Дмитро Новицький, зазначивши що компанія готова до цього і від такої реформи виграє виключно споживач. Його колега фінансовий директор АТ «Вінницягаз» Сергій Кібітлевський свій виступ побудував на проблемі недостатнього фінансування та поточної збитковості операторів газорозподільних мереж.

Президент Асоціації газових трейдерів України Андрій Мизовець нагадав присутнім, що — «В нашій державі масштаб реального ринку споживання складає менше третини — це промисловість. Ринкових відносин в споживанні для населення та ТКЕ — немає. Там де немає ринкових відносин, там або політика, або зловживання. Потрібно якнайшвидше переходити до ринкових відносин на ринку споживання газу населенням».

На думку Голови Української енергетичної біржі Олексія Дубовського, вітчизняний ринок природного газу конкурентний і має потенціал для розвитку, особливо після повної інтеграції з енергосистемою Європи.

Головним висновком спікерів Ukrainian gas open стало те, що держава має активно перебувати в постійному професійному діалозі та працювати над удосконаленням законодавства, але такого яке реально покращить роботу учасників газового ринку.

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008)

Кандидат технічних наук (2010)

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

(044) 201-11-98

bielawski@razumkov.org.ua

max.bilyavskiy