Індекс економічної спроможності населення — станом на вересень 2019р.

04 вересня 2019

Значення Індексу економічної спроможності населення (Індексу) (за даними станом на кінець серпня 2019р.) склало 100,9 і вже п’ятий місяць поспіль утримується на рівні понад 100 (діаграма «Індекс економічної спроможності населення»).

Індекс економічної спроможності населення

Такий результат був очікуваний, зважаючи на:

— послідовне підвищення середніх номінальних заробітних плат (зростання за червень-липень на понад 7%, у т.ч. з врахуванням сезонних відпускних нарахувань і виплат), при зниженні офіційного рівня інфляції і навіть встановленні дефляції (зниження споживчих цін за червень-липень на 1,1%), а з тим — і середньої реальної зарплати (зростання на 8,3% за ті ж два місяці);

— помітного зниження безробіття (зменшення коефіцієнта навантаження на вакантні посади з 33,3 у квітні 2019р. до 28,6 у липні 2019р.), що є одним з кращих показників за останні роки;

— значні передвиборчі виплати (офіційні та неофіційні) населенню, що дозволило збільшити як споживчі витрати, так і поповнити заощадження через купівлю готівкової валюти (що, зазвичай, й слугує надійними заощадженнями);

— суттєвого зміцнення гривні (середньомісячний курс у квітні 26,81 грн./$1, у липні — 25,75 грн./$1), у т.ч. внаслідок значного припливу коштів з-за кордону (нетто-надходження населенню України від переказів в іноземній валюті з-за кордону за червень-липень сягнуло $850 млн.);

— значного здешевлення (сезонного) вартості продуктів харчування (офіційне зниження індексу цін продовольчих товарів — близько 2%), зменшення витрат населення на дорогі житлово-комунальні послуги (у березні 2019р. нараховано за спожиті ЖКП 17,8 млрд. грн., сплачено населенням — 18,0 млрд. грн., у липні — 4,2 млрд. грн. і 6,1 млрд. грн., відповідно).

Нагадаємо, запроваджений Центром Разумкова Індекс характеризує (інтегрує) не лише традиційно розглядувану купівельну спроможність населення, але й економічну стійкість — здатність «усередненого» домогосподарства до життєдіяльності за умови втрати джерел поточного доходу впродовж певного періоду часу. Саме економічна стійкість є однією з найважливіших умов відчуття життєвої захищеності, упевненості в завтрашньому дні — отже, можливостей побудови довгострокових життєвих стратегій, загалом умовою позитивного соціального самопочуття.

Василь Юрчишин

Директор економічних і соціальних програм


Народився в 1955 р. в Кам’янці-Подільському.

Освіта:

Київський державний університет імені Т. Шевченка, факультет кібернетики (1977).

Кандидат фізико-математичних наук (1989).

Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України (1994).

Доктор наук з державного управління (2003).

Автор близько 100 наукових праць.

Робота:

Протягом 1977–1993 р. працював в Київському університеті на посадах інженера, наукового та старшого наукового співробітника; 

1994–1999 — головний дослідник з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень, Фонду розвитку банківської справи і фінансів;

1999–2004 — доцент кафедри економічної політики Української (нині Національної) академії державного управління при Президентові України;

1999–2004 — директор з досліджень Агентства гуманітарних технологій, потім Агенції соціального проектування;

2002–2003 — радник Міністра економіки України;

з квітня 2004 р. — професор кафедри економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України;

з червня 2005 р. — директор економічних програм Центру Разумкова.

(044) 201-11-90

yurchyshyn@razumkov.org.ua