Індекс економічної спроможності населення — станом на грудень 2019р. — падіння продовжується

Значення Індексу економічної спроможності населення (Індексу) у грудні (за даними станом на кінець листопада 2019р.) склало 96, що є найнижчим показником року за винятком зимових місяців (діаграма «Індекс економічної спроможності населення»).

Індекс економічної спроможності населення


Такий результат був очікуваним, зважаючи на негативну динаміку погіршення рівня, започатковану з серпня 2019р. (періоду, який співвідноситься з діяльністю нової владної команди). Серед складових погіршення останнього періоду слід вказати:

  • гальмування підвищення середніх зарплат — з серпня по листопад середня номінальна зарплата не зросла: у вересні — 10 687 грн., у листопаді — 10 679 грн. (тут і далі використані офіційні дані, подані на сайтах Держстату і НБУ). Реальна середня зарплата, зважаючи на прискорення інфляції в осінні місяці, навіть зменшилась приблизно на 1%;
  • зростання заборгованості з виплат заробітної плати — на кінець липня заборгованість складала 2,7 млрд. грн., а у жовтні-листопаді сягнула 3,2–3,4 млрд. грн.;
  • залишаються незадовільними показники, пов’язані з кредитуванням населення (низькі обсяги кредитування за збереження високих кредитних ставок) — з листопада 2018р. по листопад 2019р. обсяг кредитів домогосподарствам зріс лише на 4,4%, а процентні ставки за новими кредитами домогосподарствам (за той саме період) зросли з 31% до 33%;
  • погіршенням розрахунків у житлово-комунальній сфері (внаслідок збереження високих тарифів і вказаної консервації зарплат) — місячний рівень покриття оплатою нарахованих сум за житлово-комунальні послуги у листопаді впав нижче 50%;
  • зниження показників зайнятості в осінньо-зимовий період, порівняно з весняно-літнім (хоча це сезонне явище, у т.ч. внаслідок повернення частини «заробітчан» з сільськогосподарських робіт за кордоном, проте вплив його на оцінку добробуту є значним).

Нагадаємо, запроваджений Центром Разумкова Індекс характеризує (інтегрує) не лише традиційно розглядувану купівельну спроможність населення, але й економічну стійкість — здатність «усередненого» домогосподарства до життєдіяльності за умови втрати джерел поточного доходу впродовж певного періоду часу. Саме економічна стійкість є однією з найважливіших умов відчуття життєвої захищеності, упевненості в завтрашньому дні — отже, можливостей побудови довгострокових життєвих стратегій, загалом умовою позитивного соціального самопочуття.

Василь Юрчишин

Директор економічних і соціальних програм


Народився в 1955 р. в Кам’янці-Подільському.

Освіта:

Київський державний університет імені Т. Шевченка, факультет кібернетики (1977).

Кандидат фізико-математичних наук (1989).

Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України (1994).

Доктор наук з державного управління (2003).

Автор близько 100 наукових праць.

Робота:

Протягом 1977–1993 р. працював в Київському університеті на посадах інженера, наукового та старшого наукового співробітника; 

1994–1999 — головний дослідник з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень, Фонду розвитку банківської справи і фінансів;

1999–2004 — доцент кафедри економічної політики Української (нині Національної) академії державного управління при Президентові України;

1999–2004 — директор з досліджень Агентства гуманітарних технологій, потім Агенції соціального проектування;

2002–2003 — радник Міністра економіки України;

з квітня 2004 р. — професор кафедри економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України;

з червня 2005 р. — директор економічних програм Центру Разумкова.

(044) 201-11-90

yurchyshyn@razumkov.org.ua