Науковий консультант з правових питань Центру Разумкова, суддя Конституційного Суду України у відставці Петро Стецюк прийняв участь у Міжнародній науковій конференції «Адміністративна спроможність (урядова і самоврядна) держави члена ЄС і держави кандидат до Європейського Союзу»(«Zdolność administracyjna (rządowa i samorządowa) Państwa Członkowskiego i Kandydata do Unii Europejskiej", Kraków, 20–21.04.2023.)
Захід організований Ягелонським університетом (м.Краків, Польська Республіка) у співпраці з Національним Університетом «Києво-Могилянська Академія», Національним Університетом «Львівська Політехніка» та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу (Інститут гуманітарної підготовки та державного управління).
В роботі конференції взяли участь відомі вчені правознавці, практичні працівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, політики та громадські діячі з Варшави, Вроцлава, Івано-Франківська, Києва, Кракова, Лодзя, Любліна, Луцька, Львова, Одеси, Торуня, Ужгорода, Чернівців, Херсона та інших польських та українських міст. В центрі їхньої уваги були, зокрема, питання нового бачення/розуміння спільного європейського простору як детермінанти нової парадигми адміністративної спроможності держави, місця та ролі в даних процесах органів та посадових осіб місцевого самоврядування, органів державної виконавчої влади на місцях тощо. Окреме місце в наукових дискусіях було відведено обговоренню особливостей перебігу процесу набуття Україною повноправного членства в ЄС, наближення її законодавства та організації публічного влади на місцях до стандартів та відповідних практик Європейського Союзу. На думку П.Стецюка, одним із першочергових завдань України після закінчення російсько-української війни буде проведення децентралізації державної влади. При цьому, як вважає експерт, надзвичайно важливим буде не тільки сам процес зміни владних повноважень (перерозподіл) між різними «рівнями» органів публічної влади на місцях, а й реальне втілення в практику їхнього функціонування саме ідеї «доброї влади» (доброї до простої звичайної людини, підзвітної місцевій громаді, відповідальної за стан і майбутнє населеного пункту, району, області тощо).
