Штрафи для підприємців і здорожчання послуг тягне новий законопроект Мінсоцполітики

07 березня 2019

Медіа

На початку лютого цього року на сайті Міністерства соціальної політики з’явився законопроект, що викликав велику хвилю обговорення у середовищі експертів та підприємців. Закон має назву «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії використання незадекларованої праці». Цей законопроект передбачає мінімізацію використання цивільно-правових відносин між підприємством і фізичною особою-підприємцем та переведення їх у площину трудових договорів. У народі цей законопроект називають законом про боротьбу з ФОПами.

Законопроект містить сім принципів, котрі визначають так званих псевдопідприємців. Якщо це людина, що працює постійно на місці, його умови праці визначено особою, на яку працює найманий працівник, що отримує зарплату, дохід понад 70% з одного джерела і таке інше. Зауважимо, що якщо три з семи названих критеріїв порушень будуть збігатися із вказаними у законі, то контролюючі органи матимуть можливість штрафувати підприємства у розмірі тридцяти мінімальних зарплат, що відповідають приблизно 125 000 гривень.

Прибічники ідеї це переважно прибічники боротьби з тіньовими схемами. З точки зору симпатиків цього законопроекту, будь-які шляхи легальних схем ухилення від сплати податків є великою проблемою для економіки України. Передовсім це пов’язано з тим, що рівень оподаткування заробітної плати суттєво відрізняється у працівників, що працюють за трудовим договором і у тих, хто працює як суб’єкт підприємницької ініціативи.

Третя група ФОПів платить єдиний податок 3-5% плюс фіксована сума єдиного соціального внеску, що становить 918 гривень. Якщо подивитися на суму, яку сплачує людина, що працює за трудовою угодою, то можна побачити, що сплата у рази вища. Це 18% податку на доходи фізосіб, 1,5% військового збору і окремо 22% сплачує роботодавець єдиного соціального внеску. Отже зрозуміло, що рівень оподаткування неспівставний і на більш пільгових умовах працюють ФОПи.

До того ж використання ФОПів у бізнесі порушує принцип рівності ведення бізнесу. Адже фізичні особи-підприємці працюють у специфічних галузях. Часто це сфера інформаційних технологій, аграрна галузь, будівництво і практично уся сфера послуг. Скажімо промисловість унеможливлює використання ФОПів, тому очевидно, що тут нерівноцінні конкурентні умови, бо рівень оподаткування різний.

Якщо казати про противників даного законопроекту, то його ухвалення може «поставити хрест» на аутсорсингу персоналу. Це робить менш конкурентними галузі, що здебільшого працюють з фізичними особами: сферу ІТ, агробізнес і будівництво. А Президент наш назвав ІТ локомотивом української економіки.

Працівники цих сфер будуть вимушені працевлаштовуватися на постійне місце роботи, а це потягне за собою здорожчання послуг, зменшення зарплат або вихід з ринку або хвилю міграції, яку вже назвали міграційним цунамі. Проблема у тім, що реальна мета уряду сьогодні зібрати достатньо швидкі гроші зі штрафів, бо сьогодні є суттєва проблема з наповнюваністю Пенсійного фонду, «діра» в якому за попередніми оцінками 2019 року сягатиме близько 20 млрд. грн. Тут простий механічний підрахунок показує, що для того, аби залатати дірку у Пенсійному фонді, достатньо оштрафувати 160 тисяч суб’єктів підприємницької ініціативи.

У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроект щодо регулювання ФОПів, який пропонує виділити креативну професійну сферу в окрему категорію і збільшити відсоток єдиного податку і соціального внеску до 15%. Яка доля цього законопроекту — покаже час.

Ольга Пищуліна

Провідний експерт соціальних і гендерних програм

Детальніше

Народилася в 9 травня 1966 р. у Харкові.

Освіта:

Харківський державний університет ім. М.Горького, економічний факультет (1989).

Кандидат соціологічних наук (1997), старший науковий співробітник (теорія та історія державного управління, 2009). Заслужений економіст України (2012). Державний службовець 3 рангу. Автор понад 90 наукових праць.

Дослідницькі інтереси: стратегії соціального розвитку, напрями соціального реформування, державна політика в галузі реформування доходів, забезпечення державної політики на ринку праці та управління трудовими ресурсами, гендерна політика.

Робота:

1989—2001 — науковий співробітник лабораторії соціологічних досліджень Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна;

1997—2003 — доцент кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна;

2003—2010 — головний консультант відділу громадянського суспільства та соціальних відносин Національного інституту стратегічних досліджень;

З 2010 року — завідувач відділу соціальної політики Національного інституту стратегічних досліджень;

З 2015 року — провідний експерт соціальних і гендерних програм.

pyshchulina@razumkov.org.ua

Please publish modules in offcanvas position.