Як зберегти здоров'я українців, поповнити державну скарбничку та модернізувати промисловість?

04 липня 2019

Життя людини — найбільша цінність.

Всесвітня організація охорони здоров'я встановила, що забруднення повітря є одним з основних факторів впливу на самопочуття людини. Саме через забруднене повітря розвиваються такі хвороби як інсульт, рак легенів, хронічні та гострі респіраторні захворювання, включаючи астму.

Зменшити такий вплив можливо через впровадження реальних заходів по зниженню рівня забруднення повітря, перш за все на об’єктах які найбільше випускають шкідливих речовин. Це підприємства промисловості та паливно-енергетичного комплексу, що експлуатують великі спалювальні установки і викидають у повітря оксиди сірки, азоту та пилу.

Україна щорічно викидає майже мільйон тон оксидів азоту та сірки. Звісно, це не є багато на фоні таких країн як Китай, США та Індія, які разом щорічно викидають більше 40 млн тон лише оксидів азоту. Але і не відповідає європейським стандартам, тому зменшити викиди шкідливих речовин потрібно та можливо.

Перш за все для цього потрібно модернізувати системи очищення димових газів на великих спалювальних установках, більшість яких знаходиться на вугільних і газових електростанціях. Стратегія як це реалізувати була розроблена у 2012 році та схвалений Урядом України в 2017 році. Він передбачає комплекс заходів протягом 2018-2033 років. Повна назва цього документу — національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок. Вартість реалізації такої програми була оцінена експертами на рівні 6,5 млрд. євро.

Послідовне підвищення екологічних вимог змушує енергокомпанії по всьому світу інвестувати величезні кошти в модернізацію систем очищення димових газів.

Найбільший досвід масового впровадження систем очищення димових газів на вугільних ТЕС належить США, адже він розпочався ще в 1970-х роках. З тих пір американські енергокомпанії інвестували в цю сферу 122 млрд доларів, додатково близько 5 млрд буде вкладено до 2020 року. За період до 2017 року викиди оксидів сірки, азоту та золи на ТЕС в США скоротилися на 93%. Практично всі ТЕС зараз обладнані сучасними системами контролю за викидами та їх мінімізації.

У двадцяти восьми країнах ЄС, за даними 2017 року, 88% вугільних електростанцій на кам'яному вугіллі і 78% на бурому вугіллі не задовольняють новим екологічним вимогам Євросоюзу.

Це означає, що, зокрема, майже всі вугільні ТЕС Болгарії, Чехії, Естонії, Фінляндії, Франції, Угорщини, Ірландії, Польщі, Румунії та деяких інших країн, а також більшість вугільних ТЕС Німеччини необхідно буде або модернізувати, або зупинити після 2021 року. Сумарні інвестиції в цю модернізацію оцінюються на рівні 14,3 млрд. євро.

Поширеними джерелами фінансування таких проектів є власні кошти генеруючих компаній та державна підтримка. Найбільший відсоток державної підтримки на рівні 25–34% притаманний країнам Східної Європи (Польща та Угорщина), які проводять активну політику по модернізації об’єктів критичної інфраструктури.

Європейський Союз та Міжнародні фінансові організації також підтримують проекти по зменшенню викидів шкідливих речовин, але лише ті які мають глобальне значення та за умови недостатньої спроможності державного бюджету та генеруючих компаній. Наприклад, в таких країнах як Румунія та Чехія проекти по модернізації великих спалювальних установок фінансувались ЄС або МФО на 34%. Залученню коштів з таких джерел сприяла активна публічна позиція генеруючих компаній та держав вцілому.

Водночас в Україні від дати прийняття Нацплану суттєвих зрушень не було зроблено. Причиною цьому стала нестача гарантованих джерел фінансування, недосконалість законодавчої бази та відсутність відповідальних осіб. Без вирішення цих та інших питань, пов’язаних з актуалізацією положень Нацплану, неможливо покращити екологічну ситуацію та своєчасно виконати міжнародні зобов’язання.

Україна в рамках Угоди про енергетичне співтовариство зобов’язалась імплементувати європейське законодавство, зокрема впровадити екологічні вимоги до роботи великих спалювальних установок. Мовою цифр, викиди пилу мають зменшитись в 40 разів, а оксиди азоту та сірки в 6 та 24 рази відповідно. Це неодмінно підвищить якість повітря і сприятиме покращенню самопочуття наших співгромадян.

Якщо ці умови своєчасно виконані не будуть, Європейський Союз ініціюватиме часткову або повну зупинку діяльності операторів великих спалювальних установок, найбільшими з яких є теплові електростанції.

Наприклад, Добротвірська та Бурштинська ТЕС приєднані до європейської енергетичної системи і експортують близько 55% виробленої ними електроенергії до Угорщини, Румунії, Словаччини і Польщі. Якщо норми викидів на цих об’єктах не будуть приведені у відповідність до 2033 року, Європейський Союз за рахунок нарощування обсягів власної генерації з альтернативних джерел зможе відмовитись від поставок електроенергії з України та ймовірно ініціюватиме введення санкцій. Все це неодмінно відобразиться на доходах державного бюджету та стану розвитку регіонів України.

Тому своєчасна реалізація Національного плану має особливе значення для розвитку України в найближчі двадцять років та дозволить одночасно вирішити кілька стратегічних задач. Головна з яких — збільшення тривалості життя громадян та збереження екології для наступних поколінь. Наступні три задачі — це гарантування енергетичної безпеки України, збільшення доходу до державної скарбнички від торгівлі електроенергією та модернізація вітчизняної промисловості.

Часу на зволікання немає. Реалізовувати Національний план потрібно вже сьогодні. Найкраще це зробити в три кроки. Перший, — це актуалізація положень поточної редакції, оцінка соціально-економічних та екологічних наслідків із затримкою від реалізації. Другий крок полягає у визначені конкретних змін до Нацплану, джерел фінансування та сценаріїв його реалізації. Третій крок включає безпосереднє прийняття змін в документ, синхронізація вторинного законодавства та погодження змін із Європейською Комісією.

Умовою успішної реалізації положень Нацплану буде визначення на державному рівні відповідальних осіб та відомств за цей процес.

Майбутнє наших дітей залежить від нас.


Джерело:

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

2021 — директор з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України».

bielawski.maksym