Торкання мовної проблематики може бути чинником загострення ситуації

17 листопада 2016

Суперечливий мовний закон досі залишається чинним. Утім, як виявилося, реального впливу на мовну ситуацію він так і не мав. Формально, як заявляли автори закону, він мав допомогти захистити регіональні мови. Фактично, він обернувся лише оголошення російької регіональною мовою у кількох областях на сході і півдні України.

Заступник гендиректора Центру Разумкова Юрій Якименко переконаний, що мета ухвалення документа полягала виключно в тому, щоб "мобілізувати російськомовний електорат Партії регіонів, який тоді був серйозно розчарований діями своєї партії".

Утім, реальний вплив "мовного закону" як був обмеженим після перших місяців його застосування, так і не змінив суттєво мовну ситуацію в Україні. 

"З наших даних неможливо виокремити, яку роль і коли відіграв цей закон. Зараз ми маємо тренд поширення вживання української мови, обізнаності, популярності. Але на це вплинули інші чинники, такі як Євромайдан і російська агресія", - зауважує Якименко.

Юрій Якименко вказує на те, що спроба скасування закону в 2014 році стала одним з чинників, який загострив градус протистояння у східних і південних регіонах, а також Криму. Крім того, захист російськомовного населення був використаний Росією як підстава агресії проти України. "Ситуація зі ставленням до мов суттєво змінилася: згідно з нашим дослідженням, частка прибічників офіційної двомовності значно знизилася (до 14 відсотків цього року - DW). Все одно торкання мовної проблематики може бути чинником загострення ситуації з тим, щоби, можливо, радикалізувати чи посилити антиукраїнські настрої тієї чи іншої частини суспільства, яка їх має".

 джерело

Юрій Якименко

Заступник генерального директора з аналітичної роботи — директор політико-правових програм, шеф-редактор журналу "Національна безпека і оборона"


Народився у 1967 р. у Черкасах.

Освіта: 

Київський державний університет імені Т. Шевченка, філософський факультет (1991);

аспірантура The University of Manchester (Велика Британія) за фахом "політична теорія" (ступінь магістра економіки, 1994);

аспірантура Інституту філософії Національної Академії наук України за фахом "соціальна філософія" (1995).

Кандидат політичних наук (2013), автор понад 40 наукових праць та понад 200 публікацій у ЗМІ.

Робота:

У 1991–1995 р. — працював в Українській спілці ветеранів Афганістану;

у 1995–2002 р. працював в Адміністрації Президента України на посадах старшого, головного консультанта, завідувача відділу, заступника керівника Головного управління з питань внутрішньої політики; Остання посада на державній службі — заступник керівника Управління з питань політичного аналізу та планування Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації Президента України. Державний службовець 4 рангу;

з квітня 2002 р. — провідний експерт Центру Разумкова;

з травня 2005 р. — директор політико-правових програм Центру Разумкова;

з листопада 2011 р. — заступник генерального директора з аналітичної роботи — директор політико-правових програм Центру Разумкова.

(044) 201-11-92

yuri@razumkov.org.ua

yuri.yakimenko