Міна уповільненої дії: навіщо "Зе"-команді потрібен закон про референдум

07 травня 2020

У Верховній Раді закінчився робота над законопроектом про всеукраїнський референдум. Очікується, що після зняття карантинних обмежень документ буде внесений до сесійної зали. Чому у Зеленського раптом згадали про думку народу, і чому в законі може "спливти" вкрай небезпечна норма, що стосується майбутнього Криму і Донбасу.

Закон повинен мати низку запобіжників від неправомірного використання.

Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко відзначає, що в пропонованому законопроекті спотворена конституційна логіка ратифікаційного референдуму. Згідно з Основним законом, питання зміни території приймаються на референдумі, а законопроект пропонує затверджувати на референдумі ухвалений Верховною Радою закон про ратифікацію договору, який раніше підписав президент.

"Два суб'єкта державної влади приймають рішення, а від народу чекають тільки схвалення на референдумі. Тобто, рішення приймають президент і парламент, а не народ. Ця норма, однозначно, має потребу в іншому формулюванні. В цьому є загроза. Глава держави може підписати договір в невизначеному форматі, а своя більшість швидко його ратифікує. а що потім? Якщо, наприклад, референдум не відбудеться?", — каже Якименко.

За словами експерта, важливо відстежити в якому вигляді законопроект буде вносити до сесійної зали профільний комітет.

Джерело:

Юрій Якименко

Заступник генерального директора з аналітичної роботи — директор політико-правових програм, шеф-редактор журналу "Національна безпека і оборона"


Народився у 1967 р. у Черкасах.

Освіта: 

Київський державний університет імені Т. Шевченка, філософський факультет (1991);

аспірантура The University of Manchester (Велика Британія) за фахом "політична теорія" (ступінь магістра економіки, 1994);

аспірантура Інституту філософії Національної Академії наук України за фахом "соціальна філософія" (1995).

Кандидат політичних наук (2013), автор понад 40 наукових праць та понад 200 публікацій у ЗМІ.

Робота:

У 1991–1995 р. — працював в Українській спілці ветеранів Афганістану;

у 1995–2002 р. працював в Адміністрації Президента України на посадах старшого, головного консультанта, завідувача відділу, заступника керівника Головного управління з питань внутрішньої політики; Остання посада на державній службі — заступник керівника Управління з питань політичного аналізу та планування Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації Президента України. Державний службовець 4 рангу;

з квітня 2002 р. — провідний експерт Центру Разумкова;

з травня 2005 р. — директор політико-правових програм Центру Разумкова;

з листопада 2011 р. — заступник генерального директора з аналітичної роботи — директор політико-правових програм Центру Разумкова.

(044) 201-11-92

yuri@razumkov.org.ua

yuri.yakimenko