Прорвати мінні поля та захистити небо

Україна має ініціативу і звільняє території. Новий пріоритет коаліції Рамштайн — допомогти ЗСУ долати мінні поля


Засідання Рамштайн-14 зібрало в онлайн-режимі міністрів оборони понад 50 країн. Головні теми — контрнаступ та посилення ППО України.

"Ключовим питанням було, що потрібно прямо зараз. Пріоритети переглянуті, — каже LIGA.net військовий експерт з Центру Разумкова Олексій Мельник. — Успіх контрнаступу — надзвичайно критичне питання".


ЩО СТАЛОСЯ.
На відкритті голова Пентагону Ллойд Остін перерахував здобутки коаліції між попереднім і теперішнім Рамштайном:

— пакет від США на $800 млн з ракетами для систем ППО, касетними боєприпасами, бронетехнікою Bradley, Stryker тощо;

— пакет від Німеччини на $770 млн — з двома пусковими установками надзвичайно ефективних ЗРК Patriot, 25 танками Leopard, 40 БМП Marder та 20 000 артилерійських снарядів та іншим;

— від Норвегії — дві пускові ЗРК NASAMS;

— від Франції — далекобійні ракети SCALP;

— від Австралії — 70 бронемашин.

За закритими дверима основні теми — потреби контрнаступу та посилення ППО, кажуть у Пентагоні. Ще до завершення засідання країни Бенілюксу оголосили, що поставлять партію відремонтованих БТР М113, які використовуються, зокрема, штурмовими бригадами.

"Контрнаступ України знаменує собою ключовий момент у цій трагічній війні, — пояснив Ллойд Остін. — Збройні Сили України перехопили ініціативу, щоб відновити контроль над своєю суверенною територією".

Для контрнаступу коаліція вже підготувала 17 бригад (63 000 військових), підкреслив голова комітету командувачів штабів Марк Міллі. Наступ буде повільним і кривавим, але далекий від провалу — Україна ще не залучила значні резерви, поки частина її військ просувається крізь мінні поля.

І партнери продовжують підсилювати військову силу України, додав Остін. Даючи нову техніку, зброю та навчаючи військових.


ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Основних втрат у наступі Україна зазнає навіть не від ударів з повітря, а через мінні поля, підкреслив Міллі. Тому один із нових акцентів коаліції — протимінне обладнання. З ініціативою створити коаліцію з розмінування виступила Литва.

Міни є й основною причиною, чому контрнаступ не розвивається стрімко, пояснює LIGA.net Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

"Окупована територія килимово замінована, — пояснює Мельник. — Росія має, схоже, необмежені запаси мін і засоби дистанційного мінування. Пророблені коридори через кілька годин наступу ЗСУ знову дистанційно мінуються. Росіяни зрозуміли, що це ефективний засіб захисту, і полюють на машини розмінування більше, ніж на Leopard чи Bradley".

Увага до мінування свідчить, що Рамштайн переглянув пріоритети.

Також у публічній площині загострилась тема боєприпасів. Декілька днів тому радник президента США Джейк Салліван попередив, що в Америки значно скорочуються запаси снарядів 155-мм.

У партнерів є розуміння проблем із запасами та обмеженими обсягами виробництва, зауважує Мельник. Можливе вирішення — джерела, які до цього використовувалися в обмеженому обсязі.

Хорошим варіантом тут може бути постачання від США касетних боєприпасів, каже експерт. Вашингтон має значні запаси, а касетний снаряд проти живої сили замінює з десяток звичайних.

"Рятівним колом може стати ще, наприклад, Південна Корея, яка також присутня у цьому форматі, — додає Мельник. — Враховуючи її запаси та виробничі потужності, вона завжди у стані підготовки до війни".

Інший пріоритет зустрічі — посилення ППО — має щонайменше дві складові.

По-перше, наступ потребує підсилення фронтової ППО, оскільки росіяни все ще мають перевагу у повітрі, дошкуляючи захисникам України гелікоптерами Ка-52 та дронами, такими як Ланцет чи FPV.

По-друге, посилення захисту міст. Попри санкції, росіяни наростили виробництво ракет. Не всі міста мають захист, порівняний з київським. Приклад — нещодавнє влучання "Калібрів" по будинку у Львові.

Загострює потребу і наближення холодів. За словами фахівців, Україна не зможе відновити до зими всі пошкоджені росіянами енергетичні об’єкти. А нової кампанії терору проти енергетики виключати не можна.

"Пріоритети — великі міста, критична інфраструктура і фронтові тактичні засоби для прикриття військ… Ситуація погіршується браком авіації, — додає Мельник. — Має бути комплексний підхід, бо захист всієї території України лише наземною ППО — непосильна задача навіть для партнерів".


ЩО ДАЛІ.
Як правило, результати Рамштайну виливаються в оголошення нових пакетів допомоги протягом декількох днів і тижнів після засідання.

За даними Reuters, найближчими днями США оголосять про черговий пакет на $1,3 млрд з системами ППО (зокрема, антидроновими Vampire), системами протидії БпЛА DroneShield, безпілотниками Phoenix Ghost, Switchblade, боєприпасами та іншим обладнанням.

Наступний Рамштайн — через місяць. І саме у серпні має нарешті розпочатися підготовка українських пілотів на F-16. Лідери авіакоаліції — Данія та Нідерланди — інформували сьогодні партнерів про плани.

Ймовірно, тема авіації знову звучатиме на наступному засіданні. Але головна робота щодо літаків вже виконана, зауважує Мельник.

"Є політичне рішення, більш-менш узгоджені технічні деталі, — підсумовує він. — Зараз має йти тиха робота по планах: підготовка льотчиків, технічного персоналу, налагодження логістики, постачання самих літаків. Цей процес вже іде планово. Але як би швидко ми не хотіли — потрібні місяці, щоб літаки можна було застосовувати максимально ефективно".


Джерело:

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів


Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980–2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001–2004 р. — Центр Разумкова.

2004–2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005–2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

(044) 201-11-95

melnyk@razumkov.org.ua

oleksiy.melnyk