Пріоритети діяльності Верховної Ради та майбутньої парламентської коаліції через призму пріоритетів виборців

Після того, як будуть остаточно оголошені результати виборів до Верховної Ради, неминуче настане питання пріоритетних напрямків її діяльності. У цей момент будь-які прогнози будуватимуться лише на припущеннях та публічних заявах, а тому їх реалістичність завжди викликатиме сумніви до перевірки практикою. Водночас, незалежно від того, чи збережеться у Верховній Раді однопартійна більшість, яка самостійно призначить Уряд і ухвалить програму його діяльності, чи партія-переможець виборів («Слуга народу») з тих чи інших причин вдасться до залучення політичних союзників і створення формальної коаліції, ця більшість і цей Уряд будуть змушені у своїй діяльності зважати на очікування суспільства.

Ці очікування можна умовно розділити на дві поєднувані між собою частини.

У тому, що стосується найбільш актуальних для суспільства реформ, як засвідчують результати дослідження громадської думки (проведеного  Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 13 по 20 червня 2019 року (опитування проведене в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей, опитано 2017 респондентів віком від 18 років, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3% ), трійка пріоритетів для виборців різних політичних сил виглядає практично ідентичною.

Це — антикорупційна реформа (яку підтримували 68 відсотків виборців партії «Слуга народу», 62 відсотки виборців ВО «Батьківщина», 76 відсотків виборців партії «Голос»), реформа пенсійної системи (з підтримкою половини виборців партії «Слуга народу», 64 відсотків виборців ВО «Батьківщина», 43 відсотків виборців партії «Голос») та реформа системи охорони здоров’я (її підтримували 58 відсотки виборців партії «Слуга народу», 62 відсотки виборців ВО «Батьківщина», 51 відсоток виборців партії «Голос»).

Антикорупційну реформу підтримують також 70 відсотків виборців партії «Європейська солідарність», реформу пенсійної системи — 55 відсотків виборців «Європейської солідарності», реформу системи охорони здоров’я — 59 відсотків виборців партії «Європейська солідарність».

У стані виборців партії «Опозиційний блок — за життя» антикорупційна реформа підтримується відносною більшістю, проте також є лідером за своєю актуальністю.

Наступне місце у баченні виборцями пріоритетності реформ посідає  реформа органів правопорядку (судів, прокуратури, поліції). Вона є пріоритетною для 48 відсотків виборців «Єврпопейської солідарності», 40 відсотків виборців Батьківщини, 40 відсотків виборців «Голосу», 39 відсотків виборців «Слуги народу».

Реформування армії, зміцнення обороноздатності є пріоритеом для 28 відсотків виборців партії «Слуга народу», 29 відсотків виборців «Голосу», 37 відсотків виборців «Європейської солідарності», 33 відсотків виборців «Батьківщини» (і лише для 11 відсотків виборців Опозиційної платформи — за життя).

Проблема люстрації чиновників входить до числа пріоритетів значної частки виборців «Голосу» (41 відсоток), «Батьківщини» (35 відсотків), «Слуги народу» та «Сили і честі» (по 33 відсотки, «Європейської солідарності» (31 відсоток)

Питання відбудови економіки на підконтрольних територіях Донбасу дуже актуальне для виборців «Опозиційної платформи — за життя» (32 відсотки опитаних). Виборці інших політичних сил також включають його до списку пріоритетів: так вважають 22 відсотки виборців «Слуги народу», по 16 відсотків виборців «Батьківщини» та «Європейської солідарності», 10 відсотків виборців «Голосу», 18 відсотків виборців «Сили і честі».

Реформа виборчого законодавства має менше значення для виборців усіх парламентських політичних сил: її як пріоритетну підтримують 17 відсотків виборців «Слуги народу», по 16 відсотків виборців «Батьківщини» та «Європейської солідарності», 7 відсотків виборців «Голосу»,

Освітня реформа є пріоритетною для 18 відсотків виборців «Слуги народу», 13 відсотків виборців «Опозиційної платформи — за життя», 14 відсотків виборців «Батьківщини», 12 відсотків виборців «Європейської солідарності», 21 відсотка виборців «Голосу».

Таким чином, для виборців як «нових», так і «старих» політичних сил найбільш актуальними питаннями є реформування соціальної галузі, яка особисто стосується кожного з них. При цьому реформування освітньої системи для виборців не належить до числа пріоритетів (що може вказувати на не надто високе місце якісної освіти в ієрархії потреб сучасного українця).

Якщо ж спробувати сформулювати питання інакше, то й картина суспільних очікувань виявиться дещо іншою.

Ієрархія першочергових завдань, які стоять перед новообраною Верховною Радою, на думку громадян (дослідження проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 11 липня 2019р. в усіх регіонах України, опитано 2018 осіб, теоретична похибка вибірки — 2,3%), виглядатиме таким чином:

  1. Зниження тарифів на комунальні послуги (39 відсотків);
  2. Підвищення зарплат, пенсій (38 відсотків);
  3. Боротьба з корупцією (34 відсотки);
  4. Вирішення проблеми Донбасу (32 відсотки);
  5. Покращення системи охорони здоров’я (18 відсотків);
  6. Стримування зростання цін (16 відсотків);
  7. Скорочення безробіття (12 відсотків);
  8. Забезпечення законності, рівності всіх перед законом (11 відсотків);
  9. Боротьба з економічною кризою (майже 11 відсотків);
  10. Забезпечення територіальної цілісності України (10 відсотків).

Ці пріоритети, висловлені виборцями, свідчать про багато речей.

По-перше, вони підкреслюють, що більшість населення України відчувають себе бідними і висловлюють сподівання, характерні більше для бідних суспільств.

По-друге, є підстави говорити про те, що більшість громадян не розуміють завдань і меж повноважень законодавчої та виконавчої гілок влади (і це підтверджувалося попередніми дослідженнями).

По-третє, досягнення рівності всіх перед законом і відновлення територіальної цілісності країни займають не надто високі місця серед пріоритетних завдань влади в очах більшої частини суспільства.

З іншого боку, питання люстрації попередньої влади, закону про імпічмент президента, скасування недоторканості народних депутатів, на чому акцентують увагу представники табору переможців, не є актуальними питаннями в очах суспільства.

В цілому, новий парламент і новий уряд отримують можливості певний час маніпулювати громадською думкою, проте від них очікують негайного вирішення питань, які за короткий час вирішити практично неможливо. Це стосується як прийнятного рівня тарифів та підвищення рівня зарплат, що прямо пов’язане з рівнем економічного розвитку, так і скорочення цін — що намагався зробити вже не один уряд, і жодному з них це завдання не підкорилося.

Таким чином, Верховна Рада і Уряд ще до початку своєї діяльності стають заручниками завищених, не завжди адекватних до ситуації очікувань громадян, а відтак ризикують в досить швидкий час зустрітися з наростанням суспільного незадоволення їх діяльністю і продовженням тривалого процесу падіння довіри громадян до держави.

Віктор Замятін

Провідний експерт політико-правових програм


Народився 13 січня 1966 року.

Освіта:

Закінчив історичний факультет Московського державного університету ім. Ломоносова, стажувався у Франції, Ізраїлі.

Робота:

Працював журналістом видань «КоммерсантЪ», «День».

З 2007 по 2010 роки працював головним консультантом, завідувачем відділу в секретаріаті Президента України.

З грудня 2012 року — провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова.

Заслужений журналіст України, державний службовець третього рангу.

Володіє англійською, сербською, хорватською, французькою і польською мовами.

(044) 201-11-92

zamiatin@razumkov.org.ua

viktor.zamiatin