Грошей немає, лікарняні підуть під ніж

З початком дії карантину під загрозою опинилась частина соціальних виплат. Упродовж  кількох місяців існують проблеми з виплатою лікарняних. Наразі доходів Фонду соціального страхування України не вистачає на покриття усіх прийнятих на фінансування допомог і виплат. Затримка виплат лікарняних та декретних Фондом складає 21 робочий день або 1,8 млрд. грн., а також непрофінансовані заяви-розрахунки — 0,8 млрд. грн., термін оплати яких складає 10 робочих днів відповідно до законодавства.

За поясненням представників Фонду наявна заборгованість була накопичена у грудні 2020 р. через різке зростання видатків, що пов’язано із додатковим навантаженням, яке Фонд отримав через пандемію — суттєво зросли видатки за лікарняними, також на Фонд було покладено фінансування самоізоляції українських працівників (коли люди закривалися будинку на два тижні після перетину кордону або після контактів з хворими ковідом), страхові виплати медикам тощо. Наприклад, у грудні 2020 р. Фонд прийняв на оплату лікарняні на суму 2,4 млрд. грн. — на 1,5 млрд грн більше, ніж у грудні 2019 р. (0,9 млрд грн).

Проте основним джерелом наповнення бюджету Фонду соціального страхування є ЄСВ, а за даними Податкової служби борг підприємців по сплаті ЄСВ наразі складає 12 млрд грн.

2,6 млрд грн для Фонду — вельми істотна сума. Так, витрати Фонду на поточний рік складають майже 33 млрд грн, а за статтею «Тимчасова втрата працездатності, в разі ізоляції від COVID-19, у зв'язку з вагітністю та пологами і на похорон» — 19,9 млрд грн. Звідси витікає, що при розрахунку витрат Фонду був недооцінений фактор ковіда, і тепер потрібно терміново шукати додаткові кошти.

Ситуація з Фондом соціального страхування є маркером, який вказує на можливе виникнення нових проблем. У тому числі з Пенсійним фондом, який також наповнюється від ЄСВ, і там також протягом перших двох місяців фіксуються мільярдні недонадходження від ЄСВ. При цьому, жодних перспектив до покращення ситуації поки не видно. Особливо ця проблема стає актуальною в зв'язку з введенням чергового локдауну, який  переважно б'є по малому бізнесу — платників стане ще менше. Крім того, в країні зберігаються всі передумови до подальшого зростання безробіття, особливо якщо карантин затягнеться.

З метою подолання жорсткої бюджетної кризи та вирішення фінансової проблем Фонду соціального страхування Кабмін і вирішив підготувати законопроект, відповідно до якого передбачено скорочення розміру лікарняних листів. Зараз всі українці з трудовим стажем від 8 років отримують у разі тимчасової непрацездатності 100% зарплати. У новому проекті пропонується платити 50% від окладу тим, хто має стаж до 5 років, 60% — людям зі стажем 5–10 років, 70% — 10–15 років, 80% — 15–20 років. 100% від окладу отримуватимуть лише ті, хто пропрацював більше 20 років. При цьому більшу частину виплат передбачено покласти на роботодавця (зараз компанії фінансує перші п'ять днів лікарняного в новому проекті термін збільшується до 10 днів). З урахуванням того, що більшість лікарняних видаються на 7–10 днів, то фактично весь час хвороби буде за рахунок роботодавця. Такий крок викликає справедливе невдоволення з боку бізнесу, на який прагнуть покласти додаткові фінансові витати, що  може привести навіть до  негласної заборони на лікарняні з боку роботодавців та бізнесу, що є вкрай небезпечним особливо з огляду на ситуацію з коронавірусом в Україні. Фактично влада вирішила перекласти проблему фінансування лікарняних в умовах катастрофічного зростання хворих на COVID-19 на бізнес.


Джерело:

Ольга Пищуліна

Провідний експерт соціальних і гендерних програм


Народилася в 9 травня 1966 р. у Харкові.

Освіта:

Харківський державний університет ім. М.Горького, економічний факультет (1989).

Кандидат соціологічних наук (1997), старший науковий співробітник (теорія та історія державного управління, 2009). Заслужений економіст України (2012). Державний службовець 3 рангу. Автор понад 90 наукових праць.

Дослідницькі інтереси: стратегії соціального розвитку, напрями соціального реформування, державна політика в галузі реформування доходів, забезпечення державної політики на ринку праці та управління трудовими ресурсами, гендерна політика.

Робота:

1989–2001 — науковий співробітник лабораторії соціологічних досліджень Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна;

1997–2003 — доцент кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна;

2003–2010 — головний консультант відділу громадянського суспільства та соціальних відносин Національного інституту стратегічних досліджень;

З 2010 року — завідувач відділу соціальної політики Національного інституту стратегічних досліджень;

З 2015 року — провідний експерт соціальних і гендерних програм.

pyshchulina@razumkov.org.ua