Чому почалося загострення під Авдіївкою

Сепаратистам потрібно отримати під свій контроль об'єкти інфраструктури, які забезпечили б їх життєдіяльність

Ситуація на донецькому напрямку поблизу Авдіївки залишається напруженою. З ранку понеділка, 30 січня, в результаті ворожих обстрілів у районі Авдіївки загинули двоє українських військових, ще п'ятеро отримали поранення.

Всі причини і аспекти цього загострення складно перерахувати, оскільки вони міцно взаємопов'язані. Але один з основних — те, що процеси, які відбуваються на Заході, а саме майбутні вибори в Європі, вносять елемент невизначеності і призводять до очікування заморожування конфлікту на Донбасі. Коли люди не знають, що робити, всі, зазвичай, погоджуються з тим, що нічого не треба робити.

Замороження конфлікту відрізняється тим, що території, які на сьогодні перебувають в руках української влади або ж в руках маріонеткової влади так званих «ДНР» і «ЛНР» такими і залишаться — принаймні, на певний час.

З нашого боку є бажання звільнити свої території і вийти на ті кордони, які були встановлені першими Мінськими угодами, і в межах цих домовленостей так званий «повзучий наступ» і йде.

Сепаратистам же вигідно отримати під свій контроль об'єкти інфраструктури, які б забезпечували життєдіяльність цих утворень. Маються на увазі теплові станції, промислові об'єкти, об'єкти водопостачання, електропостачання тощо. Адже сепаратисти відчувають, що самостійно забезпечити свою життєдіяльність вони не зможуть. За ці об'єкти, підозрюю, і йде в основному боротьба.
Ще одним аспектом є те, що РФ намагалася, намагається і буде намагатися за рахунок активізації бойових дій чинити тиск як на українську владу, так і на інші сторони переговорів — тобто Францію і Німеччину. У цьому я бачу основні причини загострення бойових дій.

Що стосується наслідків, то їх не можна оцінити, не маючи доступу до документів, у відповідності з якими здійснюється застосування збройних сил України. Вони, зрозуміло, секретні. Які цілі переслідує командування — невідомо. Але відсутність стратегічних планів може призвести до негативних наслідків.


Микола Сунгуровський

Директор військових програм


Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

(044) 201-11-98

sungurovsky@razumkov.org.ua