сайт в режимі налагодження, якщо ви не знайшли, що шукали можете відвідати стару версію сайту

Вівторок, 30 травня 2017 16:45

Саміт G7 на Сицилії: тест на солідарність Заходу

Автор

26-27 травня 2017 року в італійському місті Таорміна на Сицилії відбувся саміт G7. Він став першим такого роду заходом для багатьох світових лідерів, включаючи президента США Дональда Трампа, прем’єр-міністра Великої Британії Терези Мей, президента Франції Еммануеля Макрона та прем’єр-міністра Італії Паоло Джентілоні. Саміт G7 відбувся у нових геополітичних умовах, пов’язаних з наближенням переговорів щодо Brexit, зміною позиції нової адміністрації США з приводу низки важливих питань міжнародного порядку денного, зокрема питання вільної торгівлі та зміни клімату, російським гібридним втручанням у виборчі кампанії в США та провідних країн Європи.

На етапі підготовки до проведення саміту в Італії основна увага зосереджувалася на питанні боротьби з тероризмом, врегулювання ситуації в Сирії та Україні, а також пошуку шляху вирішення проблеми ядерної програми Північної Кореї. На економічному напрямі узгоджувалися позиції щодо забезпечення економічного зростання, інвестицій, боротьби з ухиленням від сплати податків Транснаціональними корпораціями, фінансування тероризму, а також питання зовнішньоторговельного балансу. Ще напередодні саміту президент США Д. Трамп звинуватив Німеччину у профіциті торговельного балансу зі США, а під час передвиборчої кампанії погрожував запровадити мито на продукцію німецьких автомобільних компаній, які розміщують свої заводи в Мексиці і постачають звідти автомобілі в США. Найбільш складною частиною переговорів були питання боротьби з протекціонізмом у світовій торгівлі, дотримання Паризької кліматичної угоди, укладеної наприкінці 2015 року, а також збереження та посилення санкцій проти Росії за її агресію в Україні.

За результатами зустрічі світових лідерів на Сицилії було прийнято спільне комюніке. У ньому, серед іншого, було досягнуто консенсусу в питанні вільної торгівлі та конфлікту в Україні. Як зазначено у документі, сторони підтвердили свої зобов’язання щодо збереження вільної торгівлі та боротьби з протекціонізмом, досягнення більшої ефективності роботи СОТ. У той же час наголошено на необхідності усунення несправедливих торговельних практик, зокрема демпінгу, дискримінаційних нетарифних обмежень, урядового субсидування для підтримки експорту.

Сторони визнали, що шляхом врегулювання конфлікту в Україні є дотримання усіма учасниками Мінських угод. Лідери G7 схвалили зусилля Нормандської групи та Моніторингової місії ОБСЄ в деескалації конфлікту. Вони підтвердили своє невизнання незаконної анексії Криму та повну підтримку незалежності та територіальної цілісності України. Світові лідери нагадали, що санкції проти Росії безпосередньо прив’язані до виконання нею своїх зобов’язань у рамках Мінських угод та її поваги до суверенітету України. Також наголошено на тому, що санкції можуть бути припинені, якщо РФ дотримається своїх зобов’язань, або ж посилені з метою збільшити фінансові втрати Кремля, якщо того вимагатимуть обставини. Разом з тим, країни G7 зазначили, що попри розбіжності з Росією вони виступають за її залученість у вирішення регіональних проблем.

До останнього моменту не було ясності з приводу досягнення консенсусу щодо спільної санкційної політики відносно РФ. Напередодні зустрічі президент Європейської Ради Дональд Туск закликав продовжити санкції проти Росії, а президент України Петро Порошенко на цю тему опублікував колонку в авторитетному американському виданні Politico. Український лідер закликав зберігати санкції проти Москви, нагадавши про згубність політики умиротворення агресора. За його словами, Росія демонструє готовність завдати удару, на що Захід має дати пропорційну відповідь, а не обмежуватися напівзаходами. Зрештою заклики Порошенка і Туска були почуті і засудження агресивної політики Росії знайшло своє відображення у підсумковому документі.

Незважаючи на досягнення консенсусу з більшості важливих питань міжнародного порядку денного, питання боротьби зі зміною клімату залишилося неврегульованим. Шестеро учасників саміту підтвердили свою прихильність виконанню Паризької кліматичної угоди, у той час як США ще не визначили свою позицію з цього питання. Своє незадоволення відсутністю консенсусу з президентом США Д. Трампом в питанні боротьби зі зміною клімату висловила німецький канцлер Ангела Меркель.
Серед інших питань, варто виокремити домовленість щодо спільної боротьби з тероризмом, включаючи в кібер-просторі, нанесення остаточної поразки ІДІЛ, досягнення мирного врегулювання в Сирії та Лівії. Було засуджено злочини сирійського режиму президента Башара Асада, використання ним хімічної зброї проти мирного населення, а також проведення ракетних випробувань Північною Кореєю. Інші пункти спільного комюніке стосувалися світової економіки, нерівності в розподілі економічних благ, гендерної рівності, проблеми біженців і міграції, продовольчої безпеки та охорони здоров’я.

Саміт G7 відбувся одразу після робочої зустрічі країн-членів НАТО та перед самітом G20, що відбудеться 7-8 липня в німецькому Гамбурзі. На відміну від G20, G7 являє собою зустріч у вузькому колі світових лідерів, де дотримання протоколу не є строгим. Зазвичай такі зустрічі сприяють налагодженню тісних особистих контактів та дають можливість обговорення важливих міжнародних проблем у невимушеній обстановці. Натомість саміти G20 вимагають чіткого дотримання протоколу і підсумковий документ заздалегідь узгоджується на підготовчому етапі. У цілому, саміт G7 став своєрідним випробуванням на міцність Західної солідарності за нового очільника Білого дому перед зустріччю у форматі G20. Після своєї інавгурації 20 січня 2017 року президент США Д. Трамп отримав можливість особисто познайомитися із лідерами держав - традиційних союзників США. Вже зараз простежується намагання нового американського лідера впровадити бізнес-підхід у зовнішній політиці, що пояснюється вимогою до союзників по НАТО збільшити військові витрати, домогтися зміни сальдо у торгівлі з Німеччиною, отримати плату від Південної Кореї за розміщення систем протиракетної оборони та замінити військові гранти на кредити для України та низки інших держав. Дана тенденція може стати згубною для США та світу, оскільки після Другої світової війни Вашингтон стояв на сторожі демократичних цінностей. Від цього потенційно може виграти Росія, яка предметом торгу прагне виставити конфлікти в Україні та Сирії. Нинішній скандал в США, пов’язаний з розслідуванням зв’язків передвиборчої кампанії Трампа з Росією став на заваді проголошеному курсу на нормалізацію відносин між США та РФ. Подальша доля двосторонніх відносин, у тому числі врегулювання ситуації в Україні та Сирії, у великій мірі залежить як від результатів цього розслідування, так і від зустрічі Трампа і Путіна, що має відбутися на саміті G20 7-8 липня.

В’ячеслав Голуб

Експерт програм зовнішньої політики

натисніть для детальної інформації

Народився в 1990 році в м. Павлоград Дніпропетровської області.

Освіта:
Національний університет «Острозька академія» (2013 р.). Спеціальність: магістр із міжнародних відносин, політолог-міжнародник, перекладач.
Проходив стажування у Міністерстві закордонних справ України (2011 р.; 2013 р.; 2014-2015 рр.), Комітеті ВРУ з питань європейської інтеграції за Програмою стажування у Верховній Раді України та Центральних органах виконавчої влади від ГО «Ліга інтернів».

Робота:
Жовтень 2015 р. – серпень 2016 р. – робота на державній службі в Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження.
Серпень – грудень 2016 р. – експерт з питань внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень.
Від січня 2017 р. – експерт програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

Електронна пошта:holub@razumkov.org.ua