сайт в режимі налагодження, якщо ви не знайшли, що шукали можете відвідати стару версію сайту

Понеділок, 30 жовтня 2017 14:45

Кабмін вводить квоту для категорії 45+

Автор

Влада заявляє, що взялася працевлаштовувати населення зрілого віку. Прем'єр Гройсман заявив, що кількість співробітників компаній і підприємств, яким понад 45 років, має становити не менше ніж 4% від загальної чисельності працівників. "Люди іноді говорять про те, що, мовляв, мені понад 45 років і я не можу знайти собі роботу. Так-от, ми ввели квотування, яке передбачає, що люди, старші за 45, можуть претендувати на робочі місця в українських компаніях. Це буде не менше ніж 4% від загального числа співробітників", - заявив Гройсман. За його словами, ця норма передбачена нещодавно схваленою пенсійною реформою і є обов'язковою для роботодавців. Чого слід очікувати громадянам від останніх заяв представників виконавчої влади Експрес запитав у Ольги Пищуліної, провідного експерта соціальних і гендерних програм Центру Разумкова.


- Наскільки доречно, на вашу думку, запроваджувати квоту для працівників категорії 45+?

- Пенсійна реформа передбачає підвищення необхідного стажу для виходу на пенсію до 25 років 2018 році, а до 2028-го він має становити аж 35 років, - каже - Відповідно, є ризик того, що чимало наших співвітчизників не матимуть необхідного стажу для отримання пенсії. А людям старшої вікової категорії ще й нелегко знайти роботу. Вони неконкурентні на ринку праці, соціально вразливі й справді потребують підтримки держави. Уряд розуміє, що можуть виникнути проблеми з працевлаштуванням цієї вікової групи, тому й взявся вирішувати їх, запровадивши квоту.

- А чому людям, які мають за плечима чимало досвіду, так важко працевлаштуватися?

- Часто вони вимагають більшу зарплату, аніж молодь. По-перше, тому що мають достатньо високу кваліфікацію та цінують власну працю, а по-друге, тому що рівень пенсії залежить від рівня зарплати. А підприємці не мають чи можливості, чи ресурсів для забезпечення належного рівня оплати. Але є й інші фактори. Річ у тому, що протягом останніх десятиліть в країні суттєво змінилася структура ринку праці. Чимало підприємств закриті. На багато спеціальностей різко впав попит. До прикладу, колись професія інженера вважалася доволі престижною, а тепер з нею працевлаштуватися нелегко. Відповідно, у людини нібито є і вища освіта, і досвід роботи, але її знання незатребувані. Хоча, звісно, є й професії, які не втратили своєї актуальності. До прикладу, чимало медиків працюють навіть до 70 - 80 років, бо є попит на високоосвічених, фахових лікарів.

- Вважаєте, запровадження квоти вирішить цю проблему?

- Хотілося б, щоб це було так, однак є побоювання, що ця міра не буде ефективною. На великих підприємствах уже працюють люди старшої вікової категорії, відповідно, там місця в рамках квоти вже укомплектовані. Що стосується дрібних підприємств, то вони можуть спробувати її обійти: найматимуть працівників винятково на контрактній основі, а не на умовах трудових договорів, проситимуть їх переоформитися як фізичні особи-підприємці, чи взагалі перейти з легальної сфери в нелегальну.

- Як, до речі, на Заході допомагають працевлаштувати зрілих громадян?

- Там принципово інше ставлення до старших людей. Їм максимально допомагають, створюючи спеціальні програми для допомоги в працевлаштуванні, у разі необхідності скеровують на курси підвищення кваліфікації. Враховують і потреби громадян старшої вікової групи, зважаючи на важливість для них тривалішого відпочинку, лікування тощо. Отож таким людям часто дають можливість працювати скорочений робочий день або скорочений робочий тиждень. Відповідно, на Заході серйозних проблем із працевлаштуванням громадян старшого віку немає.

джерело

Ольга Пищуліна

Провідний експерт соціальних і гендерних програм

натисніть для детальної інформації

Народилася в 9 травня 1966 р. у Харкові.

Освіта:

Харківський державний університет ім. М.Горького, економічний факультет (1989).

Кандидат соціологічних наук (1997), старший науковий співробітник (теорія та історія державного управління, 2009). Заслужений економіст України (2012). Державний службовець 3 рангу. Автор понад 90 наукових праць.

Дослідницькі інтереси: стратегії соціального розвитку, напрями соціального реформування, державна політика в галузі реформування доходів, забезпечення державної політики на ринку праці та управління трудовими ресурсами, гендерна політика.

Робота:

1989—2001 — науковий співробітник лабораторії соціологічних досліджень Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна;

1997—2003 — доцент кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна;

2003—2010 — головний консультант відділу громадянського суспільства та соціальних відносин Національного інституту стратегічних досліджень;

З 2010 року — завідувач відділу соціальної політики Національного інституту стратегічних досліджень;

З 2015 року — провідний експерт соціальних і гендерних програм.

 Електронна пошта: pyshchulina@razumkov.org.ua