сайт в режимі налагодження, якщо ви не знайшли, що шукали можете відвідати стару версію сайту

Понеділок, 12 березня 2018 16:12

Аспірант НАТО. Що це означає для України?

Автор

Це умовний статус країни, яка збирається вступати в НАТО

У НАТО надали Україні статус країни-аспіранта. Це умовний статус країни, яка збирається вступати в НАТО. І ніяких переваг він Україні не дає.

Більш того, Україна вже отримувала такий статус в 2005-2008 роках до Бухарестського саміту. Тоді ж починався необхідний інтенсифікований діалог. Але на спільному засіданні Україна-НАТО Янукович сказав, що Україна поки що не готова до того, щоб продовжувати курс на вступ у НАТО. Потім в 2010 році був прийнятий позаблоковий статус. Його прописали в законі, і на цьому справа закінчилася.

Після чого країни НАТО з дуже великою обережністю ставляться до подібних заяв на членство, побоюючись, чи є такий курс незворотнім.

Тут потрібно виділяти два аспекти. По-перше, передвиборний: президенту потрібно показати свою активність в цьому напрямі. По-друге, ці кроки необхідно якимось чином формалізувати. Статус країни-аспіранта – формалізація того, що Україна все-таки збирається вступати в НАТО. Тут я з президентом згоден. Але з іншого боку, ця формалізація не повинна підтверджуватися тільки словами. А результатів малувато.

Для того, щоб отримати План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), Україні необхідно позитивно пройти інтенсифікований діалог, тобто отримати позитивну оцінку наших планів з боку кожної країни – члена НАТО.

Тоді Україна отримує ПДЧ і виходить на стандарти, що дозволяють їй стати членом НАТО. І це тільки на 20% стандарти в секторі безпеки, армії і так далі, все інше стосується ринкової економіки, верховенства права, демократії, юстиції тощо.

Так, в оцінці інших країн велику роль відіграє політичний чинник. Але ж важко сказати, що тільки він, якщо в країні не проводяться реформи: боротьба з корупцією і ті пункти національної програми НАТО, яку ми щороку затверджуємо. Ми виконуємо її на 40-50%, не більше.

Вступ до НАТО – наше домашнє завдання. І ту національну програму, яку будь-яка країна щорічно виконує, вона складає сама – ніхто зі сторони цей документ не готує. Робота з виконання програми – це, грубо кажучи, ліквідація різниці, що існує між країною-членом і країною, яка хоче в НАТО.

джерело

Микола Сунгуровський

Директор військових програм

натисніть для детальної інформації

Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

Телефон: (044) 201-11-98

 Електронна пошта: sungurovsky@razumkov.org.ua