Цьогорічна Мюнхенська конференція з безпеки окрім іншого, на жаль, запам'ятається скандальною заявою "12 кроків для більшої безпеки України та євроатлантичного регіону", яку буцімто спільно підготували кілька аналітичних центрів з Європи у співпраці з Російською радою міжнародних справ.
Промовистим свідченням того, що оприлюднення такої заяви на поважній міжнародній конференції було помилковим рішенням, стало те, що організатори були змушені видаляти цей текст з офіційного сайту Мюнхенської конференції з безпеки. Водночас ця подія не може залишитися поза увагою міжнародної спільноти.
Насамперед, хочемо висловити вдячність відомим закордонним експертам, дипломатам і політикам, які блискавично відреагували на появу цих "12 кроків" та обґрунтовано розкритикували їх, як такі, що спотворюють реальність та вводять в оману міжнародне співтовариство.
Обговорювати виписані в документі положення немає жодного сенсу. Цей документ відтворює кремлівський підхід до оцінки "подій в Україні і навколо України". Росія не визнає збройної агресії проти України та окупації частини її території, натомість кремлівська пропаганда поширює міф про громадянську війну в Україні. Автори "12 кроків" також неприховано запропонували втілити в життя давні забаганки Москви, спрямовані на "перегляд національної ідентичності" України з втручанням в цей процес сусідніх держав; впровадження особливого режиму економічних відносин між Донбасом та Росією; послаблення міжнародних санкцій щодо Росії, незважаючи на продовження збройної агресії та окупації українських територій.
Попри наполегливі намагання російської пропаганди сформувати в суспільній уяві вигадану паралельну реальність, неспростовним фактом залишається те, що починаючи з 20 лютого 2014 року, Росія веде агресивну війну проти України, окупувала Крим й частину Донецької та Луганської областей. Таким самим фактом є й те, що Росія розпочала та продовжує приховану війну проти держав НАТО і ЄС, прагнучи поширити хаос та дестабілізувати світовий безпековий порядок, з метою нав'язати ослабленим демократичним державам власну політичну волю. Вважаємо, що й сама заява про "12 кроків" є черговим прикладом такого руйнівного впливу Кремля на Заході, коли встановлюючи непублічну співпрацю із західними політиками, медіа й аналітичними центрами, зловживаючи свободою слова, Москва насаджує вигідний для себе порядок денний.
Необхідно наголосити, що розв'язання проблем у відносинах Росії з Україною не потребує складних і вигадливих сценаріїв. Просто Росія, відповідно до норм міжнародного права, має припинити збройну агресію, відновити порушений міжнародний правопорядок, беззастережно вивести всі свої збройні формування з Криму, Донеччини та Луганщини, а також сприяти встановленню українського контролю вздовж всієї лінії державного кордону. Такий покроковий план зокрема міститься в Українській доктрині безпеки та миру, ухваленій Стратегічною Радою Руху опору капітуляції 31 жовтня 2019 року.
Росія повинна визнати політичну і матеріальну відповідальність за агресію, окупацію української території та наслідки, спричинені цими злочинами. До того моменту, поки Росія утримує під своїм загальним контролем частину території України, вона зобов'язана підтримувати життєдіяльність на окупованих нею територіях і забезпечувати там повагу до основоположних прав та свобод людини. Для того, щоб змусити агресора швидше відновити міжнародний правопорядок, світове співтовариство має посилювати санкції, а не прагнути відновити співпрацю з державою, яка зухвало і грубо порушує міжнародне право.
Тільки такий підхід до розв'язання цієї проблеми забезпечить справедливий і сталий мир.
Київ, 17 лютого 2020 року
1. Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"
2. Йосиф Зісельс, віце-президент Конгресу національних громад України, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", дисидент і політв'язень часів радянського режиму
3. В'ячеслав Брюховецький, професор і почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія", учасник Ініціативної групи "Першого грудня"
4. Володимир Огризко, політик, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, міністр закордонних справ України (2007–2009 рр)
5. Роман Безсмертний, політик, Надзвичайний і Повноважний Посол України, екс-представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську
6. Данило Лубківський, дипломат, заступник міністра закордонних справ України (2014 р.).
7. Сергій Квіт, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", міністр освіти і науки України (2014–2016 рр.)
8. Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", провідний експерт в сфері енергетики
9. Михайло Басараб, політолог, кандидат політичних наук, член президії Громадської комісії з розслідування та попередження порушень прав людини в Україні
10. Андрій Левус, керівник "Української стратегічної ініціативи", народний депутат України 8 скликання
11. Сергій Висоцький, журналіст, народний депутат України 8 скликання
12. Ігор Лапін, народний депутат України 8 скликання, ветеран російсько-української війни
13. Андрій Юсов, директор ГО "Школа відповідальної політики"
14. Мирослав Гай, офіцер резерву ЗСУ, ветеран російсько-української війни
15. Мустафа Джемілєв, провідник кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політичний в'язень, 1-й голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України
16. Олексій Панич, філософ, перекладач, ведучий науковий співробітник НПО "Дух і Літера"
17. Костянтин Сігов, філософ та громадський діяч, керівник Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА
18. Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету, учасник Ініціативної групи "Першого грудня" та "Несторівської групи", дисидент і політв'язень часів радянського режиму
19. Микола Рябчук, почесний президент Українського ПЕН-клубу
20. Вахтанг Кебуладзе, доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, публіцист, перекладач
21. Євген Захаров, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", керівник Харківської правозахисної групи
22. Олександра Гнатюк, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"
23. Ганна Гопко, голова комітету у закордонних справах Верховної Ради України 8 скликання
24. Володимир Єрмоленко, філософ, письменник, директор з аналітики ГО "Інтерньюз-Україна", старший викладач НаУКМА, член Ініціативної групи "Першого грудня"
25. Микола Княжицький, народний депутат України
26. Ахтем Чийгоз, член Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України
27. Ігор Козловський, релігієзнавець, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", в'язень сумління
28. Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ
29. Ярослав Яцків, академік НАН України, Голова Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України, член Ініціативної групи "Першого грудня"
30. Катерина Смаглій, випускниця програми "Лідери наступного покоління" Інституту Маккейна
31. Борис Захаров, Голова управи Гуманітарної студії "Хвиля"
32. Олександр Скіпальський, генерал-лейтенант, Почесний голова Волинського Братства
33. Андрій Юраш, релігієзнавець, директор Департаменту у справах релігій та національностей МКМС
34. Юрій Щербак, письменник, Надзвичайний і Повноважний посол України
35. Остап Єднак, кандидат наук з соціальних комунікацій
36. Оксана Юринець, голова делегації Верховної Ради України в ПА НАТО 8 скликання
37. Леонід Фінберг, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, головний редактор видавництва "Дух і Літера"
38. Іван Васюник, голова Наглядової ради розвитку проекту Меморіалу пам'яті жертв Голодомору, віце-прем'єр міністр з гуманітарних питань (2007–2020рр.)
39. Карл Волох, бізнесмен, блогер
40. Анатолій Рачок, генеральний директор Центру Разумкова
41. Юрій Якименко, заступник генерального директора — Директор політико-правових програм Центру Разумкова
42. Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова
43. Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова
44. Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова
45. Петро Стецюк, науковий консультант Центру Разумкова з правових питань, суддя Конституційного Суду України у відставці Віктор Замятін, Провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова
46. Віктор Замятін, провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова
47. Олексій Розумний, експерт політико-правових програм Центру Разумкова
48. Максим Білявський, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова
49. Світлана Чекунова, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова
50. Тарас Стецьків, народний депутат України багатьох скликань, співініціатор "Зарваницької ініціативи"
51. Андрій Кокотюха, сценарист, журналіст, письменник
52. Олег Медуниця, народний депутат України трьох скликань
53. Андрій Денисенко, народний депутат України 8 скликання
54. Олеся Яхно, політолог, кандидат політичних наук
55. Дмитро Крапивенко, головний редактор журналу "Український тиждень"
56. Дмитро Лиховій, журналіст головний редактор Інтернет-видання "Новинарня"
57. Євген Магда, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського, директор Інституту світової політики
58. Віктор Таран, політичний експерт
59. Сергій Герасимчук, заступник Голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма"
60. Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва
61. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова
62. Марія Золкіна, політичний аналітик
63. Олена Снігир, кандидат політичних наук
64. Олег Березюк, голова "Українського юридичного товариства"
65. Наталя Беліцер, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика
66. Нестор Воля, суспільно-політичний блогер
67. Рух опору капітуляції
68. Мережа захисту національних інтересів "АНТС"
69. Громадянська Платформа Нова Країна
