Брошюра: "Глобальні енергетичні тренди крізь призму національних інтересів України"

21 жовтня 2016

Упродовж останнього десятиліття у світовій енергетиці відбулося чимало змін, що зумовили нові тенденції розвитку паливно-енергетичного комплексу та чинять вплив на енергетичну політику країн світу. Визначальними факторами формування трендів розвитку світової енергетики сьогодні є:

(1) загострення протиріч між основними гравцями на міжнародних енергетичних ринках, зокрема зміна вектора взаємовідносин між споживачами та виробниками, що посилює конкуренцію за енергоресурси;

(2) зміна структури пропозиції енергоресурсів та підвищення ролі окремих постачальників;

(3) нерівномірне зростання енергоспоживання, що посилює регіональні енергетичні диспропорції: темпи зростання попиту на енергетичні ресурси в таких країнах, як Китай та Індія, перевищують темпи зростання більшості розвинутих країн світу;

(4) швидка та непередбачувана волатильність цін на енергоресурси, зокрема нафту, природний газ та вугілля;

(5) зростання обсягів міжнародної торгівлі енергоносіями, розвиток інфраструктурної складової постачань енергоресурсів і загострення пов’язаних із цим ризиків; (6) необхідність боротьби зі зміною клімату, де головним засобом є подальша декарбонізація енергетики.

 

Важливою складовою сучасних тенденцій розвитку світової енергетичної галузі став розвиток технологій видобутку сланцевих нафти та газу, що призвів до “вуглеводневого буму” в США. Позитивний досвід використання техно-

логій у США у середньостроковій перспективі дозволить країні стати одним з найпотужніших експортерів енергоресурсів. Крім того, відродження нафто- та газовидобутку у США може змінити ситуацію у міжнародній торгівлі енерго-

ресурсами, а також вплине на формування цін на нафту та природний газ у світі. Зокрема, “сланцева революція” в США разом із введенням у експлуатацію нових експортних СПГ-терміналів у Катарі, Росії та Австралії у найближчому майбут-

ньому призведе до принципово нового етапу розвитку світового газового ринку у частині міжрегіональної торгівлі газом.

 

Правила функціонування міжнародного ринку нафти вже досить довгий час формуються ОПЕК, яка відіграє ключову роль у регулюванні цін і поставок палива, а відтак суттєво впливає на загальну ситуацію на світовому енерегетич-

ному ринку. Загальновідомо, що зміна цін на нафту, а з тим і обсягів їх міжнародних поставок чинять вплив на ціни на природний газ, оскільки останні досить сильно корелюють з ціною на нафту через їх прив’язку по газових контрактах.

Так, зниження цін на нафту у 2015р. та утримання їх на відносно низькому рівні у 2016р. стало позитивним результатом для країн-імпортерів як нафти, так і газу, що не можна сказати про країн-експортерів.

Дедалі більша виснаженість запасів традиційних видів палива, а також значні цінові коливання змушують країн-імпортерів диверсифіковувати джерела постачання енергоресурсів, що, своєю чергою, зумовлює посилену конкуренцію між

країнами-експортерами. У зв’язку з цим, з початку ХХІ ст. дедалі чіткіше простежується тенденція вирішення проблеми енерегозабезпечення через політичні важелі. Поява саме політичної складової забезпечення енергетичної безпеки в

ряді країн змушує суб’єктів міжнародних відносин, задля захисту власних інтересів, створювати структури та започатковувати механізми співпраці, які стають n 5 n активними компонентами світової енергетичної системи. Аналіз такої тенденції є

необхідним з точки зору розробки ефективних заходів подолання міждержавних розбіжностей і забезпечення балансу інтересів між експортерами та імпортерами в умовах використання паливно-енергетичних ресурсів.

Зростаюча конкуренція на світових енергетичних ринках відкриває ширші можливості щодо вибору джерел, оптимізації енергетичного міксу та, в перспективі, зменшення емісії СО2. Захист довкілля шляхом прискореного переходу на

низьковуглецеву енергетику в поточному десятилітті у спосіб застосування нових енергозберігаючих технологій, залучення інвестицій у НДДКР та впровадження державного регулювання, є розумною відповіддю на ризики глобального поте-

пління. Можна з упевненістю стверджувати, що найважливішим “видом палива” в майбутньому стане ефективність енергоспоживання: обсяг енергії, зекономленої за рахунок підвищення ефективності її використання, буде більшим, ніж

обсяг енергії, яку дасть будь-яке окреме джерело.

 

Український енерегетичний сектор як невід’ємна складова світового в умовах міжнародної нестабільності, волатильності світових цін на енерегоресурси, зовнішніх протистоянь та внутрішніх проблем, повинен ефективно фунціону-

вати, забезпечуючи енергетичну самодостатність країни. Прогрес залежатиме від ефективності реалізації внутрішніх реформ у частині ощадливого використання енергоресурсів власного видобутку поряд з політикою диверсифікації

імпорту енергоресурсів. Задля досягнення конкурентоспроможності економіки та утримання гідних позицій на міжнародній арені, Україна повинна у своїх планах розвитку енергетики не стільки орієнтуватися на пріоритети сьогодення, скільки

на виклики, що формують майбутній розвиток та діяти на випередження.

читати текст

Катерина Маркевич

Експерт економічних програм


Народилася в 1989 році в Дніпропетровську.

Освіта:

  • Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, факультет міжнародної економіки (2010);
  • Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Інститут міжнародних відносин (2012);
  • Здобувач Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України.
  • Проходила практику в Управлінні зовнішніх зносин та ЗЕД Дніпропетровської облдержадміністрації (2009), Комісії з земельних відносин та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради (2009), Секретаріаті Комітету зовнішніх зносин Верховної Ради України (2011), Управлінні інвестиціями та інноваціями Торгово-промислової палати України (2012).

Робота:

  • Попередній досвід роботи: Міжнародна консалтингова компанія «H-aRt», ПАТ «Український інститут проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств Укрнафтохімпроект»;
  • жовтень 2012 р. – березень 2014 р. — молодший експерт економічних програм Центр Разумкова;
  • з березня 2014 р. — експерт економічних програм Центру Разумкова.

Автор наукових статей у виданнях ВАК України та учасник понад 30 міжнародних науково-практичних конференцій з тематики інвестиційної діяльності секторів української економіки, міжнародної інвестиційної діяльності на ринках країн групи БРІКС.

(044) 201-11-98

markevych@razumkov.org.ua

kateryna.markevych