Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 1 по 7 листопада 2019 року. Було опитано 2015 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

37,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі (у вересні 2019 р.[1] так вважали 57%, у жовтні 2019 р.[2] — 45%), 35% — що події розвиваються в неправильному напрямі (у вересні — 17%, у жовтні — 29%). Отже, частка тих, хто вважає, що що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, зрівнялася з часткою тих, хто дотримується протилежної точки зору.

Оцінюючи, як змінилася ситуація у країні в цілому порівняно з початком 2019 р., 48% респондентів вважають, що вона не змінилася, 26% — що загальна ситуація в країні погіршилася, а 15% — що покращилася.

Оцінюючи зміни в різних сферах суспільного життя за цей період, найчастіше респонденти вважають, що ситуація не змінилася (виняток становить рівень цін і тарифів, де найчастіше зазначається погіршення ситуації). Сфери, в яких покращення відзначається респондентами на статистично значущому рівні частіше, ніж погіршення: рівень свободи слова (на покращення вказують 20% опитаних, на погіршення — 14%), рівень демократії (відповідно 17% і 14%), обороноздатність країни (відповідно 19% і 16%), міжнародний імідж України (відповідно 25% і 22%).

Сфери, в яких погіршення відзначається на статистично значущому рівні частіше, ніж покращення: рівень цін і тарифів (на погіршення вказують 50% респондентів, тоді як на покращення — лише 5%), охорона здоров'я (відповідно 31% і 6,5%), соціальний захист (відповідно 28% і 7%), рівень добробуту родини (відповідно 27% і 8%), оплата праці (відповідно 24% і 5%), упевненість громадян у завтрашньому дні (відповідно 31% і 14%), рівень стабільності (відповідно 28% і 12%), економічне становище країни (відповідно 23,5% і 9%), ситуація зі злочинністю (відповідно 22% і 7%), пенсійне забезпечення (відповідно 21% і 6%), освіта (відповідно 19% і 6%), дотримання законності державними службовцями (відповідно 17% і 13%), становище російськомовного населення (відповідно 11% і 7%).

Порівняно з попередніми місяцями зменшилася частка тих, хто дотримується думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років (у вересні 2019 р. такі становили 41%, у жовтні — 34%, а за даними останнього опитування — 29%), Частки тих, вважає, що країна здатна їх подолати у більш віддаленій перспективі, становили відповідно 40%, 43,5% і 46%), що не здатна їх подолати — відповідно (6%, 10% і 11,5%). Два останні варіанти відповіді обиралися респондентами на статистично значущому рівні частіше, ніж у вересні, але різниця з показниками жовтня є статистично незначущою.

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 70% опитаних), волонтерських організацій (70%), Президента України (68%), Церкви (65%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (63%), добровольчих батальйонів (62%), Національної гвардії України (58%), Державної прикордонної служби (57,5%), ЗМІ України (54%), громадських організацій (51%).

Недовіра найчастіше висловлюється ЗМІ Росії (не довіряють їм 80% опитаних), судовій системі загалом (73%), державному апарату (чиновникам) (68,5%), місцевим судам (68%), політичним партіям (66%), комерційним банкам (66%), Прокуратурі (63%), Верховному Суду (62%), Конституційному Суду України (58%), Антикорупційному суду (57%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (56%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (56%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (56%), Національному банку України (52%).

Характеризуючи дії влади, найчастіше громадяни України вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 44%, у жовтні 2019 р. так вважали 41,5% респондентів), 25% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні і багато в чому їй це вдається (у жовтні — 29%), і 23% — що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі (у жовтні цю точку зору поділяли 20% опитаних).

Частка респондентів, які відповіли, що дії нової влади виправдали їх сподівання, порівняно з жовтнем зменшилася з 23% до 17%, незмінною (5%) залишилася частка тих, хто відповідає, що дії нової влади виявилися кращими, ніж вони очікували, з 9% до 14% зросла частка тих, хто заявив, що нова влада не виправдала їх сподівань, і незмінними на статистично значущому рівні залишалися такі показники: 12% у жовтні і 13% у листопаді зазначили, що від нової влади вони нічого доброго не очікували, так і сталося, відповідно 6% і 7% — що вони від нової влади нічого доброго не очікували, але вона виявилася ще гіршою, ніж вони думали. А найчастіше (40% опитаних у жовтні і 37% громадян у листопаді) дотримуються думки, що ще занадто рано давати оцінку діям влади.

Хоча найчастіше громадяни України вважають, що нинішня влада краща, ніж попередня, проте частка згодних із цим порівняно з жовтнем знизилася з 48% до 43%. З 27% до 30% зросла частка тих, хто вважає, що вона нічим суттєво не відрізняється від попередньої, з 8% до 12% — тих, хто вважає, що вона гірша за попередню.

Оцінюючи рівень довіри до політиків та громадських діячів, лише до трьох з-поміж тих, чиє прізвище було представлене в опитувальнику, довіра висловлюється частіше, ніж недовіра: В. Зеленський (йому довіряють 68% опитаних, не довіряють — 24%), Д. Разумков (відповідно 52% і 31%) та О. Сенцов (відповідно 36% і 29%). Значна частка респондентів висловлюють довіру С. Вакарчуку (37%) і О.Гончаруку (34%), але стосовно першого з них число тих, хто йому не довіряє (48%) перевищує число тих, хто довіряє, а стосовно другого — частка тих, хто не довіряє (36,5%), статистичного значуще не відрізняється від частки тих, хто довіряє.

Недовіра найчастіше висловлюється П. Порошенку (79%), В. Медведчуку (75%), Ю.Тимошенко (70%), А. Авакову (69%), Ю. Бойку (68%).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

(дані в таблицях подані у відсотках)

Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

На Вашу думку, яким чином змінилося становище в Україні в таких сферах порівняно з початком 2019 року?

* Різниця між частками тих, хто вказав на позитивні зміни, і тих, хто вказав на негативні зміни

Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

Зараз я називатиму окремі соціальні інституції. Якою мірою Ви їм довіряєте?

* Різниця між частками тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє соціальній інституції

Загалом, характеризуючи дії нової влади, яку з наступних оцінок її дій Ви вибрали б?

З яким із наведених суджень Ви найбільшою мірою згодні?

Якщо говорити про Ваше враження від нової влади в цілому, то як би Ви оцінили її порівняно з минулою владою?

Наскільки Ви довіряєте таким політикам та громадським діячам?

* Різниця між частками тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє політикові (громадському діячу)

ДИНАМІКА ОКРЕМИХ ПОКАЗНИКІВ

Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

Якщо говорити про Ваше враження від нової влади в цілому, то як би Ви оцінили її порівняно з минулою владою?

Загалом, характеризуючи дії нової влади, яку з наступних оцінок її дій Ви вибрали б?

З яким із наведених суджень Ви найбільшою мірою згодні?

[1] За результатами опитування, що проводилося Центром Разумкова з 6 по 11 вересня 2019 року.

[2] За результатами опитування, що проводилося Центром Разумкова з 4 по 9 жовтня 2019 року.