Як Україні використати Керченську кризу

20 грудня 2018

Передчасну появу розвідувального корабля Великої Британії в Чорному морі потрібно сприймати як символічний крок. Тобто з одного боку НАТО демонструє своє ставлення до агресії Росії, а з іншого — робить крок на підтримку України. Але що може зробити один розвідувальний корабель?

Якщо розглядати стратегію стримування, то цей крок міг би символізувати її початок. Сам по собі розвідувальний корабель жодного стримування не робить, якщо тільки не є частиною ширшої політики і стратегії.

Потрібно враховувати ще й те, що Чорне море — це особлива водойма, куди прохід через турецькі протоки вельми обмежений. Там може проходити обмежена кількість судів загальної тоннажності 30 тис. тонн, і — якщо це кораблі не чорноморських держав — перебувати в Чорному морі не більше 21 дня. Такі обмежувальні моменти, хоча цього року загальна кількість часу перебування кораблів НАТО в Чорноморському басейні становила близько 180 днів. Це десь на 30% більше, ніж минулого року, що теж говорить про увагу НАТО до цього регіону.

Чи буде реакція з боку Росії? Вони можуть висловити своє обурення, але це ж не перший корабель НАТО в Чорноморському басейні. Там проводяться міжнародні навчання. І є ще таке поняття як «демонстрація прапора», коли іноземна держава має право заходити в порти з візитами. Неналежна реакція Росії була б на їхній совісті.

Що заважає Україні самій зняти напругу в морі? По-перше, відсутність грошей. По-друге, відсутність технологічних можливостей швидко наростити силу. На розробку і виробництво подібних кораблів йде від 5 до 7 років — і якщо нам сьогодні потрібні ці судна, то починати їх будувати потрібно було давно.

Дуже швидко ми ці можливості ми не наростимо, тому єдиний шлях — закупівля за кордоном. Але це знову питання грошей, навіть якщо кораблі дістаються нам у подарунок. Навіть ті два прикордонних катери класу Island, які нам дарують США, коштують $10 млн.

Так, самі катери — безкоштовні. За оплату йде їхнє розконсервування, «перекидання», а також навчання екіпажів. Адже саме по собі судно — іграшка, важлива система його застосування. А це і логістика, і підготовка людей, і якщо потрібно — модернізація. І все це платно.

А якщо грошей немає, потрібно шукати інші шляхи і вигадувати нестандартні рішення. У нас, наприклад, досі немає закону про офсетні операції — є тільки постанова Кабміну, самого закону немає. А він передбачає, що продавець намагається зацікавити покупця — припустимо, продає йому корабель і пропонує якісь офсетні, компенсаційні переваги. І переваги ці можуть перевищувати вартість самої закупівлі. Наприклад, коли Чехія закуповувала винищувачі F16, то за компенсацією отримала суму, яка дозволила відремонтувати всі мости в Празі. І це рівень.

Все залежить від домовленості — готовності країни-постачальника йти нам назустріч. Можна, наприклад, організувати на території України ліцензійне виробництво тих же американських або норвезьких катерів. Або південнокорейських — залежить від того, з ким домовишся. Але для цього потрібно вести переговори, зацікавити самого постачальника — може, йому буде цікаве, наприклад, спільне з Україною постачання в треті країни?

Сьогоднішня ситуація якраз стимулює і мотивує до пошуку подібних нестандартних рішень.

Джерело:

Микола Сунгуровський

Директор військових програм


Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

(044) 201-11-98

sungurovsky@razumkov.org.ua