Як Путін анонсував причини третьої світової війни

19 червня 2020

Президент Росії нарешті опублікував анонсовану раніше статтю «75 лет Великой Победы: общая ответственность перед историей и будущим»


Той факт, що вона з’явилася англійською мовою на сайті «The National Interest» раніше, ніж російською на сайті Кремля, свідчить про головну цільову аудиторію, якій адресовані відкриті та зашифровані меседжі автора.

Хоча переважна частина статті присвячена історичним подіям, головним її змістом є радше, навмисне чи несвідомо закодовані автором меседжі, про майбутнє. На мій погляд, стаття не лише і не стільки про історію або ж історичну правду в російській інтерпретації. Найбільш вражаючим є те, як використовується «історична правда» в сьогоднішній неоімперській ідеології Росії для легітимізації агресивних дій режиму на зовнішній арені, що вже відбулися, відбуваються і плануються в недалекому майбутньому.

Ця стаття — про третю світову війну, активну підготовку до якої Путін розпочав щонайменше у 2007 році із своєї програмної промови у Мюнхені. Саме в Мюнхені, який вісім разів згадується у його статті як точка неповернення у Другій світовій, Путін голосно озвучив російські претензії, образи, амбіції, що лягли в основу нової російської політики реваншу та відновлення історичної справедливості.

Найбільш вражаючим є те, як використовується «історична правда»

З того часу Путін неодноразово повторював «мюнхенські тези» та продемонстрував серйозність намірів.

Звинувачення стосовно приниження німецького народу після Першої світової, недооцінці «мирних ініціатив» Сталіна звучать не лише як спроба перекладання вини за Другу світову на адресу колективного заходу, але й як анонс списку причин війни наступної, серед яких приниження історичної ролі народу-переможця та ігнорування мирних ініціатив лідера.

Ну і Путін не був би Путіним, якби не запропонував «мирну ініціативу» — ялтинську зустріч п’ятірки переможців. Неважко здогадатися, що криється під його пропозицією порядку денного: «…по всем пунктам у нас есть конкретные идеи и инициативы». Очевидно, що під соусом спільної боротьби зі змінами клімату будуть подані головні страви — «розподіл сфер впливу» та «інкорпорація чужих територій».

Власне, пропозиція Путіна проста: або «мюнхенська (ялтинська) змова» зараз, або — ось вам сценарій підготовки до майбутньої — післявоєнної.


Джерело:

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів


Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980–2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001–2004 р. — Центр Разумкова.

2004–2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005–2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

(044) 201-11-95

melnyk@razumkov.org.ua

oleksiy.melnyk