Як кандидати на пост президента планують вирішувати проблеми Донбасу і Криму та посилювати армію: аналіз виборчих програм

15 березня 2019

Відновлений державний кордон на Донбасі, синьо-жовтий прапор над Донецьком і Луганськом, повернений Крим — те, про що українці мріють скоро вже п’ять років — знайшло своє “втілення” напередодні виборів президента України в програмах кандидатів. Хоч і не всіх. Вони обіцяють, іноді навіть конкретизують, звертаються до емоцій виборця.

“Новинарня” аналізує передвиборчі програми найрейтинговіших кандидатів на пост очільника держави, оприлюднені на сайті Центральної виборчої комісії, та вимірює в них рівень популізму щодо вирішення безпекових питань: деокупація Донбасу, повернення Криму, відновлення кордону, встановлення миру. А разом із цим — пропозиції кандидатів щодо зовнішньополітичного курсу держави, реформування та зміцнення Збройних сил.

Усі обіцянки в безпековій царині мають бути підтверджені фінансовим ресурсом. Особливо — якщо це стосується державної безпеки, особливо — якщо мова йде про армію. На цьому в коментарі “Новинарні” наголосив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

“Популізм починається саме з цього. Так, всі обіцянки кандидатів мають бути відображені згодом у, наприклад, програмах розвитку Збройних сил України — по кожному пункту, із описом технологій, як цього досягти. По-друге, це має відповідати бюджетним можливостям”, — каже експерт.

“Якщо ми плануємо ракетний щит — варто рахувати, скільки коштуватиме одна така ракета. А її ж треба не одну. А хоча би дві-три бригади. Скільки це коштуватиме? Є в Україні зараз десятки мільярдів? Це сім-десять років часу мінімум, лише для створення ракетного щита. А паралельно має відбуватися, скажімо, відбудова флоту. І це теж сотні мільярдів — вони в України є зараз? Якщо немає, то треба відповідально говорити про свої дії на найближчий час, шукати нестандартні рішення. Так, вони будуть непростими та передбачати, в тім числі, якусь зовнішню допомогу. І це має бути комплексний результат, а не окремі, вирвані із контексту і нічим не обґрунтовані обіцянки”, — коментує Сунгуровський.

Він підкреслює, що реалізація передвиборчих обіцянок стосуються, в основному, забезпечення законодавчого та бюджетного, тому від президента залежить насамперед те, як він зуміє організувати солідарну роботу органів влади в цьому плані.

“Так, від президента як від гаранта Конституції це залежить, але не більше — бо виконання обіцянок належить до компетенцїі інших органів влади. Тому і важко знайти деталі у передвиборних програмах”, — пояснює експерт.

Коментуючи геополітичні ініціативі кандидатів, Сунгуровський зауважує: “Заміна Мінська Будапештським форматом? Ніхто не буде переглядати Будапештський меморандум і робити із нього юридично обов’язковий документ. Дуже важко укласти новий юридично обов’язковий до виконання документ на міжнародному рівні, особливо коли йдеться про забезпечення безпеки якоїсь окремої держави. А от “пошантажувати” світову спільноту на фоні знецінених гарантій Будапештського меморандуму — можна”.

Аналогічна ситуація, на думку Сунгуровського, і з обіцянками “повернути ядерний статус” Україні — такі тези з уст українських політиків радше дражнитимуть наших партнерів, і США зокрема. Бо “розширювати ядерний клуб зараз ніхто не зацікавлений.

“Припинити війну та встановити мир в умовах, коли Росія цього не хоче — неможливо. І від бажання України тут нічого не залежить. Так, це тривала робота і України, і її міжнародних партнерів. Говорять про те, що “ключ від миру в Україні знаходиться в Кремлі” — але в Кремлі знаходиться лиш замок, а ключ — це спільні зусилля для того, аби цей замок відкрити”, — констатує Сунгуровський.

“Має звучати “мир на умовах України”. Якщо без цього — то буде мир на умовах РФ”, — резюмує експерт.

Джерело:

Микола Сунгуровський

Директор військових програм


Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

(044) 201-11-98

sungurovsky@razumkov.org.ua