Виклики для голови КСУ

26 лютого 2018

У середу на засіданні Конституційного суду України його новим головою обрали Станіслава Шевчука.

Посада керівника Конституційного суду була вакантною з 20 березня 2017 року. Тоді завершилися повноваження Юрія Бауліна.

Кілька разів вибори нового голови зривалися. У грудні 2017 року вони не відбулися через відсутність кандидатур.

Станіслав Шевчук є випускником Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Голова Конституційного суду — доктор юридичних наук, автор наукових праць з конституційного права, захисту прав людини, практики Європейського суду з прав людини. 2009 року він став професором Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Пан Шевчук був експертом з правових питань ООН, Всесвітнього банку, координатора проектів ОБСЄ в Україні. Деякий час обіймав посаду судді Європейського суду з прав людини ad hoc від України.

До складу Конституційного суду пан Шевчук був обраний у березні 2014 року Верховною Радою.

Українські експерти в сфері конституційного права вважають пана Шевчука незаангажованим фахівцем.

Один з авторів української Конституції, науковий консультант Центру Разумкова з правових питань Віктор Мусіяка в коментарі ВВС Україна наголосив наступне: "Роль голови КСУ, окрім приведення до присяги новообраного президента, полягає в тому, щоб організувати нормальну роботу Конституційного суду. Це насправді тонка справа, в нього достатньо досвіду і як в судді, і як в експерта".

Пан Мусіяка очікує зростання тиску на нового голову Конституційного суду після призначення двох нових суддів КСУ по квоті президента та обрання ще двох суддів по квоті Верховної Ради.

"Це будуть люди заангажовані на відповідні реакції та рефлекторні дії з боку влади. Але є не тільки надія, але й впевненість, що він ці речі має витримати", — зазначив Віктор Мусіяка.

Тиск на КСУ можливий через розгляд на відповідність Конституції низки важливих законів та законопроектів, що викликають палкі дискусії серед політиків та в суспільстві.

Серед них — закони "Про всеукраїнський референдум", "Про засади державної мовної політики" та "Про засудження комуністичного та націонал‑соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", законопроекти про зняття депутатської недоторканості.

"Майже впевнений, що Конституційний суд ухвалить рішення про внесення змін до 80-ї статті Конституції щодо депутатської недоторканості. Хоча є три рішення Конституційного суду, що абсолютно позбавляти депутатів недоторканості не можна, є висновки Венеціанської комісії, що стан української демократії такий, що не можна цього робити", — твердить пан Мусіяка.

Тиск на КСУ можливий через недоліки нової редакції закону "Про Конституційний Суд України", ухваленої у липні 2017 року. 

"Цей закон не може забезпечити нормальну роботу Конституційного суду. Там взагалі немає жодних пересторог, можливостей відреагувати на неконституційні дії самого КСУ", — сказав Віктор Мусіяка.


Віктор Мусіяка

Науковий консультант з правових питань


Народився у 1946 р. у Миколаївській області. У 1973 р. закінчив Харківський юридичний інститут (сьогодні — Національний університет "Юридична академія імені Ярослава Мудрого"). Науковець, відомий політичний і державний діяч, заслужений юрист України, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», один з авторів Конституції України.

У 2015 році нагороджений Премією імені Ярослава Мудрого за видатні заслуги в законотворчій, судовій і правозастосовчій діяльності.

Робота:

1983–1996 — завідувач кафедрою цивільного права, проректор Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого;

1994–1995 — перший представник Президента України у Верховній Раді України;

1994–1998, 2002–2005 — народний депутат України;

1995–1998 — віце-спікер Верховної Ради України;

1998–2002 — заступник директора з наукової роботи Інституту законодавства Верховної Ради України;

з 2014 — науковий консультант Центру Разумкова з правових питань.