Воєнні дії Росії на Азові суперечать правилам міжнародних відносин

Медіа

Виходячи з того, що Росія пішла на такі дії, можемо говорити, що в Азовському морі в України сил недостатньо. Тобто Росія завжди б’є по слабих місцях. І співставити наші можливості з тим угрупованням, яке є в Азовському морі у Росії ми поки не маємо можливості. Я маю на увазі військово-морські сили. Єдине, що ми можемо зараз зробити, це забезпечити сили берегової оборони, мінування узбережжя, використання вертольотів та авіації, де у нас так само немає переваги. Це ми і спостерігаємо. Росія сповна веде економічну блокаду України в Азовському морі, а тепер ще й фактично заявила, що і у військовому відношенні України там нема, тобто вона (Росія) повна володарка в цій акваторії.

Це суперечить усім правилам міжнародних відносин, прописаних у договірних документах, таких як Конвенція з морського права, двосторонній договір між Росією та Україною (щодо використання акваторії Азовського моря), який Росія порушує у кожному пункті. Тому реакція міжнародної спільноти однозначна: немає жодного виступу чи коментаря на користь Росії і її дій у Азовському морі. Підтримку ми маємо, але нажаль поки тільки на словах.

Єдине, що Сполучені Штати надали нам два катери прикордонної патрульної служби і обіцяють фрегат. Він списаний, але у становищі України «харчами не перебирають». Треба його використовувати і нарощувати військово-морські сили і очікувати поки наш «Укроборонпром» вийде на достатні потужності для забезпечення потреб Збройних сил України.

Тут складне політико-правове питання. Я вважаю, що військовий стан треба запроваджувати по всій території України, бо тут бере участь все населення. Війна або є, або її немає. Не буває війни локальної у якомусь регіоні, війна – це завжди тотальне явище. Якщо у цьому бере участь тільки частина суспільства, то ми маємо те, що маємо. Те, що в Указі (про воєнний стан) можуть бути прописані окремі дії для окремих регіонів, то це можливо. І у Конституції, напевно, варто робити зміни щодо того, що такі локальні конфлікти можуть стосуватися окремих територій і можуть не впливати на вибори. Бо зараз іде багато спекуляцій, що це було зроблено спеціально для відтермінування і перенесення виборів.

Микола Сунгуровський

Директор військових програм


Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

(044) 201-11-98

sungurovsky@razumkov.org.ua