Росія небезпечна не лише для України: що означає рішення ООН щодо Криму

20 грудня 2018

17 грудня Генасамблея ООН ухвалила нову резолюцію щодо Криму, засудивши зростання військової присутності Росії в Чорному та Азовському морях. Генасамблея закликала РФ звільнити захоплені українські кораблі та екіпажі, вивести війська з Криму. Документ підтримали 66 країн, 72 утрималися, ще 19 — проголосували проти. Свої міркування щодо важливості цієї резолюції в коментарі "Апострофу" висловив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Безумовно, ця резолюція є позитивним кроком. Якщо ж говорити про результати голосування, то, звичайно, є й приводи для оптимізму. Та, можливо, варто ще раз задуматися над тим, як збільшити число країн, які підтримують подібні документи. Ми бачимо відмінність від того, як голосування за подібні резолюції минало 4 роки тому. Тобто українській делегації і взагалі дипломатії варто працювати над тим, щоб забезпечувати більш переконливі голосування.

Особливо турбує позиція Білорусі. Можна до певної міри сприймати пояснення та аргументи Білорусі, пов'язані з їхніми теперішніми дебатами з Росією щодо енергоносіїв, зміни системи оподаткування. Але це не може бути виправданням її позиції. Україні потрібно працювати насамперед з країнами пострадянського простору [серед тих, хто не підтримує подібні резолюції]. Бо голос Сирії чи Судану не додає авторитету... А от пострадянські країни, передусім Білорусь — хочеться, щоб вони — як перший крок — принаймні утримувалися або не брали участі в голосуванні.

Навряд чи схвалення цієї резолюції матиме негайне практичне застосування. Але резолюція підтвердила кілька основних положень, важливих для України: факт окупації, звернули увагу на проблему мілітаризації Криму, і що це загроза не лише для України. Це набір дуже важливих меседжів міжнародній спільноті, які були сприйняті переважною її більшістю.

Це ще один важливий крок у вірному напрямку. Однак я поки що не бачу, які можуть бути негайні практичні наслідки.

Звичайно ця резолюція — додатковий аргумент на користь позиції, що санкції щодо Росії треба зберігати і розширювати. Водночас ми бачимо, що санкції мають обмежений ефект. Чергове посилення санкції з боку Сполучених Штатів все одно ще не буде радикальними заходами, про які давно говорять — на кшталт відключення Росії від системи SWIFT. Очевидно, ситуація ще не дозріла до цього. Є також певні застереження, пов'язані щодо того, що політика санкцій має бути виваженою, бо справді є реальна загроза загнати Росію в кут чи спровокувати. Тому що рівень конфронтації настільки високий, що будь-який випадковий інцидент може призвести до глобального конфлікту. Санкції — це не лише перелік заходів, а й ціла політика.

Джерело:

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки


Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980–2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001–2004 р. — Центр Разумкова.

2004–2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005–2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

(044) 201-11-95

melnyk@razumkov.org.ua

oleksiy.melnyk