Росія не готова йти з Донбасу, не досягнувши поставленої мети – експерт

20 січня 2017

Якщо Європа прокинулася, у неї є час переламати хід подій, вважає Олексій Мельник

Незважаючи на прийдешні рокіровки в "нормандському форматі" переговорів щодо Донбасу, прямого зв'язку між такими, що відбулися виборами в США і прийдешніми у Франції і Німеччині з долею Мінських угод немає. Про це в коментарі "Сегодня.ua" заявив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

"Я не бачу прямого зв'язку між долею Мінських угод і тими, що відбулися, а також майбутніми виборами в Європі і США. Разом з тим, швидше за все, Мінські угоди діятимуть і 2017 року. Це не говорить про їх бездоганність або ж про те, що вони ні з того, ні з сього вони почнуть працювати. Просто, дійсно, їм немає альтернативи. Також немає і умов для підготовки реального політичного процесу врегулювання, який, насамперед, повинен проявитися в якихось заявах або ініціативах з боку зацікавлених учасників і тільки потім лягти на папір і бути оформленим у вигляді угод чи інших міжнародно-правових актів. Поки що ж умов немає. Конфлікт перебуває в активній стадії і, жодна зі сторін не готова до капітуляції, а інша, Росія, яка на сьогодні сильніша, навіть при наявності військового потенціалу, не зацікавлена йти на якусь масштабну ескалацію або ж йти з Донбасу, не досягнувши тих цілей, які поставлені і які прописані в Мінських угодах в політичній частині", – сказав Олексій Мельник.

Експерт зазначив, що не варто висувати зайвих побоювань з приводу виборів у Франції і Німеччині. "Давайте подивимося, чим все закінчиться. Оскільки це буде індикатор того, наскільки Захід є дієздатним. Якщо вони вивчили ті уроки, які Росія їм піднесла за останній час, в тому числі щодо втручання не тільки у внутрішню політику, але і в сам виборчий процес , то, я впевнений, що час, що залишився, ще дозволить мінімізувати цей російський вплив. Але не можна теж звалювати все на Росію, тому що та сама Європа перебуває в серйозній політичній кризі, яка там сталася незалежно від Росії. Якщо Європа прокинулася, то у неї є час вжити превентивних заходів і переломити хід подій", – вказує експерт.

Також, незалежно від перспектив обрання на виборах в ЄС умовно проросійських кандидатів, не можна виключати зміни риторики після виборів, що зараз спостерігається в США. "Коли кандидат, який там говорив буквально до останнього дня виборів і, за інерцією, після виборів – ОДНЕ, зараз зобов'язаний враховувати або намагатися враховувати те, що від нього хочуть почути основні політичні сили в державі. Якщо його позиція різко дисонує з позицією політичного істеблішменту, то він, як лідер демократичної держави, не може не розуміти, що це може погано закінчитися перш за все для нього і, точно також, може мати серйозні наслідки для країни, яку він не хоче угробити", – підсумував співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Нагадаємо, 20 січня у Вашингтоні відбудеться інавгурація новообраного президента США Дональда Трампа. За даними видання The Sunday Times, Трамп може зустрітися з президентом РФ Володимиром Путіним максимум через тиждень після інавгурації в Рейк'явіку. У прес-службі Кремля цього не підтвердили.

Перший і другий тур президентських виборів у Франції призначені на 23 квітня і 7 травня. За останніми соцопитуваннями в другому турі за екс-прем'єра Франсуа Фійона проголосували б 63%, за лідера "Національного фронту" Марін Ле Пен – 37%. Обидва кандидати проросійських, обидва ратують за скасування антиросійських санкцій, а Ле Пен кілька тижнів назад і зовсім визнала Крим законно окупованим Росією.

Ангела Меркель з 56% підтримки німців має всі шанси вчетверте зберегти за собою посаду канцлера. Вибори президента Німеччини призначені на 12 лютого. Теперішнього президента Йоахима Гаука, за прогнозами німецьких соціологів і експертів, замінить нинішній глава МЗС-Франк Штайнмаєр Вальтер. Останнього, в свою чергу, може замінити вже колишній президент Європарламенту Мартін Шульц.

джерело

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки


Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980–2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001–2004 р. — Центр Разумкова.

2004–2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005–2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

(044) 201-11-95

melnyk@razumkov.org.ua

oleksiy.melnyk